Завтра йду до ратуші продавати землю (без голосування), прошу всіх мільйонерів бути там- і влашьуваьти аукціон- з коробкою для пожертв, відосиками, ескортом з дівиць ( а, котрі люблять хлопчиків- то нехай запросять якихось блогерів). Папери собі пізніше дооформите й попідписуєте. Бо, поки пройдеш всі (офіційно) кола демонократичного пекла- то сам в неї закопаєшся. А так- а цій землі можуть постати три-чотири компактних будиночки для ВПО: мобільно, швидко, гарно й конструктивно. Це перше. Друге: першу пропозицію пропоную на обмін- на бабу з грошима, а ще краще- з баблом. Тоді, удвох, вже щось консенсусніше доперетрем: оскільки у мене нема багацьких родичів і впливових "патріотів", котрі самих себе підписують під "Ой, у лузі червона калина"- то мушу просити ради у громади: землю- мільйонерам, гроші- біднякам! Вахту прошу не боронити вирішенню ділової пропозиції- поставлю каву з "шампіньоном". Більше нічого, бо за мою немалу ділянку всілякі аферисти й злодії "рекомендують" брати не більше 6 тисяч, бо більше ніхто не дасть. А на податки депутатам із подвоєними зарплатами мала б піти друга половина вартості? То нехай тоді прокладуть до мого села асфальтовану трасу аж зі самого Києва. Інакше підніму ціну удвічі, бо я беру зних всіх найкращий приклад! В ім"я України!