Мабуть, спочатку- як експеримент, потрібно зібрати всіх, хто закінчив навчальні заклади, де вчили азів державотворення (азів, бо всього насправді- вчить практика)- нехай кожен вголос і публічно висловить своє бачення щодо майбутнього життя міста і краю- у контексті сьогоденних реалій. Встановити відкритий мікрофон, зробити постійну онлайн-трансляцію, і- говорити! Без ніяких лейблів політичних партій, громадських утворень, не купками, не ГО, ООО, МММ, а кожен- як особистість! І не тріпотню балалайкати пр любов до України, а реальні варіанти виведення регіону з кризи. І не обов"язково учасниками цієї дискусіє мають бути лише відмінники навчання, а й- найгірші трієчники, і біднота, котра, часто, шпрехає у питаннях буденного життя країни значно сильніше, аніж "найсвітліші уми". Оскільки, завдяки відеотрансляції (відтак- збереженню її в інтернет-мережі) кожен, до дня голосування, зможе, знову й знову, це переглядати, - викристалізуються кандидатури майбутніх очільників. І заборонити всім потенційним майбутнім керівникам громади будь-які взад-вперед поїздки до Києвів, Америк, та хоч- Гваделупи, поки не оберуть головного. Звернути увагу на те, що ОТГ, як цілком самодостатнє і самостійне самоврядування, може обійтися без заїжджих радників, бо й місцеві безпорадники часто- далекі від, мінімум, ідеалу, бодай- містечкового. Ну, і- категорично заборонити будь-яку купівлю місць у виборчих списках, рекламні бігмордні чіплялки на стовпах, телевізійні і радійні "дебати". Все має бути- Народ і наживо. Отоді й постануть Люди! Відтак, контролювати кожен крок новопосталих владців: від прозорих офісів- до онлайн-режиму їхньої роботи. Це геть не накладно фінансово, та й можливо- технічно. До речі, сайти для протистояння опонентів, агітки, газетки- теж заборонити до виборів, і після, поки не з"являться перші реальні зміни у місті та регіоні. Власне, Дрогобиччина могла давно стати чимось на кшталт Ватикану, Монако, Швейцарії, Сингапуру. Ми ж й так не впливаємо на київські (а то й- обласні) рішення, а тут, на місці, все могли б вирішувати самі. Тим паче, що до Европи, котрої аж хочеться, від Дрогобича- значно ближче, для налагодження дружніх взаємин, аніж від того ж Києва- до Дрогобича. Але, все має бути- в рамках Закону. Не закону, а- Закону!