От, нарешті, за цілий день, присів- і міркую: якого хріна за ще абсолютно видного вечора зі Стрия до Дрогобича вже не їде ані один автобус? Таксі на вокзалі у Стрию повно- самі голодні (правда, стоять там, як вкопані, навіть, якщо за цілий день на "нашкаляють" жодного пасажира, хоча б- по 100 гривень з кожного). Але-2: у Японії увесь навчальний рік спеціально пускають окремий вагон потяга, аби з далекого району возити до школи й назад одну (одну-! ) дитину. Далі про Дрогобич- у цій пітьмі після 23-ї можна хіба собі голову скрутити, та й не раз: 23. 00- світло вимкнули. Ті, хто о 22. 48 зійшли з потяга- хоч спіть на вокзалі, бо, у тьмі вуличній, та ще й у ямах поміж асфальтом, "колінопреклонно" (й, напевно, не раз) перейтися через все місто може хіба що гутаперчевий еквілібрист. Якихось два-три нещасних таксиста вже й не зваблюють нікого своїми послугами, бо чомусь на останню електричку автобуса вже знову вперто не дають, добре, що вміють цілорічно прикарманювати виручку. Напевно, їхні начальники ночами таксують, аби заробити своїм водіям, котрі, доречі, поодинці змінять від світанку до ажчерезпердьожу. Від цього бардачезла на місцях у обласному Львові цілий день аж сирена завивала, везучи через місто цілу колону швидких (очевидно, з пораненими). А, може, навіть, від того, що аж табунами цілодобово пердять і патрулі, і військові "трійки" (і не по одній), і кенти, і кранти, і хто-зна скільки ще їх там понапридумувано за аж дуже немалі гроші, тоді як суцільна робітна мінімальна бідося й мізерія пенсіонерів, як один сказав, готова вже заживо кістьми лягти, аби, нарешті, шляк трафив таке "життя". Про п"яних нема що й згадувати- у них завше "і хорошеє настроєніє", навіть, якщо дідька одного з другим три здорових хлопа не в силі затягнути до автобуса, що їде до їхнього дому, аби чорти не замерзли на лавиці.