Шановна Ганю, вибачте шо так довго не писав. Були на то ну дуже поважні причини. 
Купив си я в "Нордзіатурі" тур до Амстердаму. Хтів зобачити як то в Голандії люде живут. Хтів на свої очи зобачити, чи не бреше тотой Bas. 
Якраз саме на наше Різдво. Виїхав я зи Львова семого по обіді і в девєтій ввечер були юж на Чопі. Границю в Чопі перейшли майже без проблем, скинули сими ми з носа по 5 евро, а хто еврів не мав то давав 50 грн. і наші митники пустили. 
Ну певно тото всі знают аби границю переїхати то всі з автобуса мусєт платити. Я віз хіба папіроси. Не багато, десь так з 40 картонів, аби мав чим окупити тотой тур. Бо казали ми мої знакомі шо в Голандії папіроси можна скинути по три і пів євро за пачку оптом. То я хтів виручити не менше як 1400 евро. 
Тільки но переіхали Тису, як на Венгерськім боці вже нас чекали, хто віз яку маргарину чи ковбасу чи може яку сєлодку то всіх мадяри заствили метати тоту їду до великого ведра і не пускали нікого. А мене закигли в буду і почали яковсь палицев світити і по ногах і по плечах, потім мені сказали шо то сканер і він шукає папіроси. 
Викигли з мене всю мою заначку і чемондана, з калісонів, шипки (я там теж був штири пачки сховав). Зачили писати папери. Всі наші туристи почали мене х.. ями обкладувати бо всіх стали кєгнути в буду на сканер і в хлопів з під блюзок і в бабів з маєток стали пачки викигати. Я сі просив, казав шо не хочу вже їхати до Голандії просив би пустили але мадярські митники замкнули мене в клітку на цілу ніч. Тото була навіть не клітка а таке пласмасове пудевко з пласткових стін як акваріум але не для риби а для мене. Була там тіко табуретка і всьо. Автобус пустили а мене повезли на другий день аж до Дебрецена 
Ну всьо думаю зараз мене тут задусєт і метнут в Тису або в Дунай. Але нє, не задусили, а дали ми переводчика і адвоката. і казали шо везут на суд. Два дні мене так возили то в Дебрецен то в Загонь і ніхто із суддів не хтів судти бо адвокати сі відмовлєли. А переводчик був файний він ми купував йогурт і банани казав шо він зи Стрия і колись був у нашому Дрогобичі але про Млинки не чув, хіба про Трускавець і Борислав. 
Потім найшовсі якись адвокат який без грошей казав шо буде зі мнов на суд їздти. І мене засудили на штирнайціть діб арешту і 10 000 форінтів. Ше й казав шо то добре бо могли пів року дати. То я дві неділі сидів в Дебрецені з мадярами, циганами, румунами і навіть з українцями. Був навіть єден араб з Йемену. 
Але тота цюпа то навіть не готель то якись санаторій. Давали каву, йогурт, виноград, газети які хочеш, навіть можна було Бульвар Гордона заказати але тре було чекати з неділю. То я читав хіба старі газети. 
Мож було і подзвонити, але не хтів того робити аби свою родину не напудити бо всі думали що я в тур поїхав. 
Так я й старий новий рік і Щедрий вечір і Йордан у мадірській тюрмі зустрічав. Колєдували ми з румунами бо вони правоославні і їхні прахники разом з нашими. Одна колєдка на всі мови віддома тота шо "Тиха ніч, свята ніч!  
Ясність б'є від зірниць". то я тіко по мелодії і зрозумів, шо то її румуни співали і си трохи підкигав по українськи. 
Пустили мене двайціть другого. Перевів мене мадярський пограничник через міст і пустив на Україну. На тім мій тур си скінчив. То я аж двайціть третого на линки заїхав і таси розхорів си шо аж нині включив компютера і ввидів шо Ви пишете і мене троха юж попустило. Бо вже маю медведя в паспорті і боргу тисчу євро. 
Не знаю шо тепер робити буду просив у свої Лесі нехай в Роберто попросит він ій все дає. 
Чуєте Ганю, а чи казати їй шо я не заїхав до Голандії а лише до Дебрецена? Чи може нє? 
Троха вже ми попускає. 
Але хочу троха поради, бо сильно ми душа болит. 
Пишіт ми, хоть про шо небудь а би я тотой тур скорше забув.