Взагалі-то, слово як слово (запозичине з російської інтернет-культури), яке влучно відображає суть явища. Дехто намагається вживати більш політкоректний синонім: "Х-срач", але загальноприйнятим залишається поки 1-ий варіант. Хоча для справжнього Х-срачу на цьому сайті явно не вистачає російськомовних *** ("безмозглих маскалів"). Ну і цитатка, аби просвітити, хто ще досі не в курсі: 
 
В таких суперечках позиції сторін визначені давно і усім заздалегідь зрозумілі. Докази і аргументи добре відомі, на кожний аргумент існує свій контраргумент, на кожний випад є гідна відповідь, на кожну обзивалку – своя обзивалка. Здавалося б, така суперечка не має ніякого сенсу, адже сторони не тільки не можуть нічого довести одна одній, а навіть сказать щось нове. Але суперечка виникає знову і знову, аргументи висуваються, обзивалки йдуть в дію. Ймовірно, учасникам важлива сама ситуація конфлікту, важливим є процес виявлення власної позиції. Присутність постійного та зрозумілого ворога зміцнює впевненість у вірності власного ідеологічного міфу, а зіткнення з прибічниками ворога, відбиття його нападів, нанесення влучних ударів, вигукування напрацьованої аргументації – все це є своєрідним ритуалом, в якому старі бійці підтверджують своє вміння боротися, а молоді, споглядаючи ветеранів, прилучаються до ратної справи. 
 
Лайку вирізав, а так то все правильно, така суперечка безглузда.