Вже почалось, мабуть, майбутнє. 
Оце, либонь, вже почалось… 
Не забувайте незабутнє,  
воно вже інеєм взялось!  
І не знецінюйте коштовне,  
не загубіться у юрбі. 
Не проміняйте неповторне 
на сто ерзаців у собі!  
Минають фронди і жіронди,  
минає славне і гучне. 
Шукайте посмішку Джоконди,  
вона ніколи не мине. 
Любіть травинку, і тваринку,  
і сонце завтрашнього дня,  
вечірню в попелі жаринку,  
шляхетну інохідь коня. 
Згадайте в поспіху вагона,  
в невідворотності зникань,  
як рафаелівська Мадонна 
у вічі дивиться вікам!  
В епоху спорту і синтетики 
людей велика ряснота. 
Нехай тендітні пальці етики 
торкнуть вам серце і вуста.