Дуже довго читала коментарі (вкрала трошки свого робочого часу), але тема цікава і особливо цікаво читати думки розумних і грамотних людей, а не "шмаркачів" малих, які нічого в житті цьому не добилися , а тільки навчилися тратити гроші батьків, які потом і кров'ю заробляють їх і за кордоном і в Україні (прости Господи, в цій недорозвиненій ще державі). Цілком погоджуюся із автором статті "Із студентського минулого". І у нас такі випадки в групі були, коли діточки давили на жалість батьків, здавали сесію самі своїми і без надзвичайних зусиль при цьому, але ...кеш і в Африці кеш))) Я закінчувала особисто Інститут фізики і математики в ДДПУ в 2007 році. І дуже приємно, що про фізмат тут жодного поганого слова не сказано! Коли я поступала, батьки, а потім і старшокурсники привили мені одну народну мудрістьсть: "Три роки ти працюєш на залікову, а два роки вона працює на тебе! " Тобто авторитет розумної людини і за хорошого студента треба завоювати. І я три роки вірою і правдою "працювала" на цю заліковку: ніколи не забуду свою першою сесію, коли ночами і днями, які відводилися на підготовку до сесії, зубрила всі конспекти (зауважте-конспекти, а не скачану з І-ту літературу), які в повному обсязі нам надавали викладачі. І нічого надзвичайного, або такого, що не подавалося ними в конспектах, не вимагали. І здала я всі три екзамени 1-ї сесії на "5", і не тільки я , а 50% моєї групи...дехто слабше, дехто з комісіями, але здали всі, дякуючи таким викладачам як Шуптар Діонізій Дмитрович, Яворський Михайло Теофілович і Луцишин Ростислав Михайлович. І до кінця 5-го курсу ніхто і ніколи не вимагав ніяких грошей за оцінку чи місце в університеті ! До впровадження модульної системи існувало таке поняття як "оцінка автоматом" за відвідуваність і хороші поточні оцінки ...Платили студенти самі добровільно (і я теж в цьому числі, коли не ходила і не вчила предмет, вважаючи його непотрібним). Інколи добре треба було постаратися, щоб "вийти на викладача" і домовитися якось з ним, щоб хоч трієчку поставив...І за захист дипломної роботи не заплатила жодної копійки, хоча знаю що і робота була не ідеальна, а можна було зробити набагато краще... Хочеться хорошим словом згадати і таких викладачів, як Блашків В.С., Дуб Я.Д., Ступак І.Р., Столярчук Д.С і Столярчук І.Д , Білинський І.В., Цмоць В.С., Одрехівська О.О. До всіх ( і до відмінників, і до двієчників) наші викладачі ставилися з розумінням, а хабар - це дійсно усвідомлена і добровільна дія людини. Не впевнена, що авторка статті розуміла сама її ціль, мету і наслідки (судячи зі стилю написання), а можливо дійсно вона і зіткнулася з жорстокою несправедливість насправді , але спасибі їй, що підняла таке резонансне питання: усі бажаючі змогли висловитись, поділитись досвідом чи думками, а уже самим студентам вирішувати якими їм бути людьми.