Олеся-молодець, порушила принаймні три важливі питання: 1) бюджетні витрати на пункти обігріву. Я теж про допомогу ООН чую вперше (дійсно, на офіційному сайті ООН в Україні є інформація про це) і мені цікаво -чи планують держслужбовці обласних і місцевих рівнів звітувати про те, на що пішли ці кошти. Напевно, крім міжнародної допомоги - в межах всієї Україні 100 тис.це не так багато, - були і витрати з місцевого бюджету. Дуже добре, що вже навіть 16-річні підлітки замислюються над питаннями бюджетних витрат і підзвітності влади! 2) проблема бездомних людей, і що робиться для них в Україні і в Дрогобичі зокрема. Це теж окрема тема. Навіть у порівнянні з сусідньою Польщею, у нас дуже мало так званих "нічліжок". В Росії, де люди історично звикли нічого не чекати від влади, діють волонтери - кормлять бездомних, роздають ліки і теплі речі. Мені цікаво, чи в нашому місті ведеться принаймні якійсь облік бездомних, одиноких і старих людей.3) ще Олеся добре описала ситуацію, яка ілюструє, що ми як громадяни не знаємо власних прав і тому представник влади може: залякати, перешкодити в реалізації цих прав, перевищити свої повноваження тощо. Громадяни мають добре знати свої права і хто як не ЗМІ допоможуть провести лікнеп у цьому питанні? Ще раз дякую за статтю. Дуже толкова і суттєва.