Як цих обманених католиків, яких апостатична церковна структура тримає у внутрішньому рабстві, повернути назад на дорогу спасіння? Це майже неможливо. Доходить до абсурду: зі страху, щоб не опинитись поза структурою Церкви, вони тримаються апостатичної ієрархії, яка все ж виключена з Церкви (Містичного Тіла Христового) і на ній є Божа анатема – прокляття (Гал.1, 8-9). Однак цій реальності про їхнє виключення католики не вірять, бо особа в єпископських ризах є для них вірогіднішою, ніж правди католицької віри, яким ненавернений католик вірить і приймає їх лише академічно. Ненавернена людина не вірить безпосередньо Богу і Його слову, бо до того часу, доки знову не народиться, особисту віру їй заміняє віра в церковну структуру. Тому вона постійно перебуває у страсі, коли б мала через правовірність попасти у конфлікт з церковними апостатами, які сьогодні вже мають духа апостола Юди.