Цитата з виступу у дрогобицькому театрі ВАЮ:  
 
"Тому - крапка. Не забудьте про 14-й номер. Другого немає в вас. Другого - немає." 
 
Чи дійсно в нас іншого номера немає? Можливо, взагалі у нас ніяких номерів немає? Немає вибору, немає нічого?!  
 
Але надії є. Що ж поробиш- такою є людська природа - надіятись на краще. 
 
Dum spiro- spero. 
 
Немає віри.  
 
"Не вірю! "- сказав з такої нагоди всесвітньо відомий режисер.  
 
Щодва-три-чотири роки перед нами розігрують погано поставлені вистави під назвою "вибори" актори- політикани 
всіх кольорів і мастей. Хто найпереконливіше зіграє- той буде - при всьому. 
 
До наступних виборів. 
 
В театральному реквізиті - пакети з гречкою, "бігморди" і мільйони тонн грязюки.  
 
Не було в сучасній українській історії жодної, по-справжньому ідейної сили - для народу, для людей - не для себе і приближених. Приклади - потрібні? 
 
 
Не хотів би образити своїм коментарем ні адептів ЮВТ, ні прихильників ВАЮ, ні інших.  
 
Немає віри людям, що були, є і мають надію й далі бути при владі, а відповідальності на себе за нинішній катастрофічний стан української економіки, української держави, української справи - не беруть!  
 
Вся надія - на нове покоління, свідоме своєї національної приналежності, свого призначення, своєї мети.