Те, що дрогобицька сіль пропала з продажу, а на прилавках з'явилась ерзац-сіль з донецьких копалень або кримських солончаків, використанням якої досягнути смакових якостей приготовленої їжі, або закруток, з недавніх пір зауважила не одна дрогобицька сім'я. Різні чутки про дрогобицький сільзавод ходять по місту, що вказує про непрозорий стан господарювання цього суб'єкта. Аж нарешті публікація Ю.Федчака від 07.11.12р.пролила світло на причину зникнення з прилавків крамниць найдавнішої та найкращої в Європі - дрогобицької кухонної солі. За нею на волах їхали чумаки, європейські купці, фортеця Тустань збирала податки. В геральдиці міста Дрогобич стали зображати дев'ять стопок солі, завдяки якій про Дрогобич знали люди звідусіль. З дитинства кожному малому дрогобичанину в школі розповідають, що завдяки солі виросло рідне місто. І саме це повинно сьогодні об'єднати всіх дрогобичан, незалежно від політичних чи релігійних поглядів, переконань та стати на захист нашої, без ніякого сумніву , святині. Тиша яка зараз панує в подіях довкола сільзаводу, приведе до закономірного фінішу - з символіки герба міста треба буде забирати стопки з сіллю. Саме тому громадські організації міста, влада, інтелігенція, спеціалісти в галузі права, юриспруденції повинні допомогти цьому приватному акціонерному товариству зберегти своє існування, а в майбутньому вийти на більш прогресивні, сучасні, менш енергоємні та незалежні від природного газу технології виробництва кухонної солі. Обговоривши цю кричущу подію тільки на форумі сайту ситуацію не виправити. Треба створювати на базі цього товариства комітет порятунку і випрацювати план дій, як врятувати хоч один з перспективних заводів міста. На противагу нафтопереробному заводу, сировина, в даному випадку концентрований розчин солі, або ропа, як його ще називають, в дрогобичан під ногами. А звідси і перспективи ефективного виробництва, а відповідно і залучення інвестицій, можливо міжнародних грантів при привабливому бізнес - плані розвитку. Але спочатку треба розібратись з тою ситуацією, що сталась. Звичайно "хруні", як їх називав І.Франко, в нас не перевелись, і, можливо підставили керівництво заводу по несанкціонованій врізці відбору газу. Але з юридичної точки зору можливий відбір газу і фактично виявлений - це різні речі. В першому випадку це тільки можливий намір, в другому випадку злодія ловлять за руку. Враховуючи, що супровід використання газового господарства на підприємстві, згідно угоди, проводив сам постачальник газу, то цей факт є виною самого постачальника, а він в свою чергу своїм внутрішнім розслідуванням повинен знайти винного. Що треба зробити як найшвидше в даній ситуації ? Оскільки господарська форма існування нашого сільзаводу - ПрАТ, або інакше, приватне акціонерне товариство /до недавнього часу такі товариства називали закритими акціонерними товариствами /, то то найвищий орган управління його господарською діяльністю є загальні збори акціонерів. Основна відмінність цього ПрАТу від ПАТу / публіного акціонерного товариства / - розміщення акцій серед засновників і обіг акцій відбувається тільки всередині товариства між засновниками. Це призводить до укрупнення пакетів акцій керівного складу, який має більшу платоспроможність. В цивілізованій Європі такі товариства вже ліквідовані, як обмежені в розміщенні для відкритого продажу акцій на фондових біржах, а відповідно і по залученню інвестицій. Управління таким товариством здійснюється невеликою групою осіб / або одоособово /, фінансово - господарська діяльність непрозора, громадськість про стан справ не інформується, що в даному випадку призвело до паралічу. Таким чином, загальні збори акціонерів / які можуть відбутись тільки при бажанні мажоритарних акціонерів - власників великих пакетів акцій, а саме: керівників, чи керівника, що забезпечить легітимність прийняття рішень зборів / повинні прийняти рішення : 1. Про створення слідчої комісії по факту звинувачень "Львівгазу" та нарахувань за неспожитий природній газ з залученням юристів, слідчих МВ УМВС , прокуратури, громадських організацій і ін. Про результати розслідування провести широку інформкомпанію з залученням місцевої, обласної, центральної преси в т.ч. електронної, через місцевий "АЛСЕТ" вийти на всеукраїнський рівень. 2. Від імені акціонерного товариства / з допомогою міських юристів / подати позовну заяву в суд на неправові дії "Львівгазу", що привело до збитків та простою сільзаводу, та стягнення суми збитків з відповідача та зобов'язати відповідача виконувати умови угоди на постачання природнього газу. Одночасно треба вивчити можливість зміни постачальника природного гагу. Свого часу, Бориславський газоконденсатний завод постачав газ на Дрогобицький НПЗ / нижчий по калорійності, але дешевший в ціні /. 3.В перспективі, коли все буде розставлено на свої місця, а завод запрацює беззбитково, товариство слід перетворити в публічне. Вузькому колу осіб власників, а тим більше одному власнику, вистояти від нападу нечистих на руку суб'єктів в цьому глобальному світі неможливо. Бути директором при непрацюючому підприємстві песпектива очевидна - це зневага громади, представники якої будували, реконструювали, просто працювали на цьому підприємстві, платили податки до бюджетів всіх рівнів. 4.Можна розглянути і варіант продажі цього заводу в комунальну власність міста, яке гордо носить на своєму гербі стопки солі. Реальна ринкова вартість такого заводу з відсталою технологією виробництва невелика, міська господарка може взяти собі на баланс, залучити висококласних технологів, яких у місті не бракує в зв'язку з скороченням виробництва на інших заводах міста. Можуть бути і інші варіанти виходу з кризи. І, останнє. Враховуючи незначні об'єми виробництва сільзаводу в недалекому минулому / до речі зменшення поставок соляної ропи на підприємство за рахунок ліквідації свердловини і трубопроводу з надр біля с. Модричі зменшило рентабельність виробництва солі / можна з впевненістю сказати, що що це не рейдерська атака олігархів, чи владної верхівки, чиєїсь зацікавленості в цьому підприємстві. Окрім самих дрогобичан, як історична пам'ять, воно нікому не потрібне. На підставі вищенаведеного, акціонерам / або одноосібному акціонеру - власнику / приватного акціонерного товариства "Галка - Дрогобич" і владі міста Дрогобич слід доложити зусиль для розв'язання цієї банальної історії, не боячись нікого і нічого, во ім'я нащадків Юрія Дрогобича - Котермака.