Найперше, Авторці варто знати, де правильно розставляти розділові знаки. Наступне: у тексті є і канони, і кодеси, і собори і цілі купи цитат кавалками, але чи там БОГ, хоча б поміж рядків? Набагато пееконливіше про щось казати своїми словами, а не кимось колись написними- це, на той час, була їхня думка і позиція, як іншим був час та обставини, в яких вони жили. І ще: дисертація є дисертація, менторство є менторством, але не повчанням. Бо нікого нічому не навчиш доти, допоки кожен не захоче навчитися сам! Навіть, якщо Ви- позолочена людина, то однаково ж- немає меж самовдосконаленню! Кожен сприймає світ і живе у ньому так, як до цього спонукає власна душа, а не душі всіх підряд. Тоді людина і є Особистість, а кожна Особистість (як спрагла досконалості) ніколи не є задоволена собою! Тому, радше за все, мудрий промовчить і тоді його краще почують, аніж переб"є свою думку власним голосом- і заглушить її.