І притча гарна.І, може б, ота бджілка сіла на того Міккі Мауса. Погано лише, що казкові українські герої сидять в куточку, видать саме там, де ото ваша муха, ( не з власної волі, їх туди загнали/, і плачуть, що їх знову забувають. А нащо українцю українське? Правда? Чому ж ті наші герої не могли разом з тим гостем заокеанським прогулюватися та й людей вітати? Чи від наших у всіх оскома?Як у Колісниченка.