На хвилині 05:29 мер виразно говорить: "Питання так не стоїть" у відповідь на висловлювання мешканців: "Ми проти забудови перед нашим домом." Тобто наші слуги народу вже вирішили самі, без цього народу - зрубати коло десятка прекрасних старих дерев (з дозволами теж напевно немає проблем, так, екологія?) і втулити там замість скверу черговий убогий торгашеський комплекс, впевнена, що обридливої архітектури, як переважно все, що у нас в місті за роки самостійності наплодили. Сумно мені, адже Дрогобич - місто з давньою багатокультурною історією. Порівняймо вулицю П.Орлика за часів 3х епох -Австро -Венгрії (тоді це була вул. Леона Райха - по одній стороні велична хоральна синагога, найбільша в Галичині, по іншій - еврейський цвинтар обсажений тими самими деревами, що ще можна побачити дотепер.) При Союзі вулиця називається Герцена, цвинтар рівняють з землею, на цьому місці будують "сталінку" - власне будинок №1, та інші, ще далі - 5-поверхові "хрущовки", в будинку "Рукавички" діяв пивний завод, у синагозі - меблевий магазин. Прийшла незалежність. Вулиця була названа на честь автора 1ї укр. конституції. Віряни із священником побудували Андріівську церкву. А що залишила по собі українська влада? Чи посадили вони хоч одне дерево на тій вулиці? Чи, може, влаштували дитячий майданчик? Ні, після них залишаться секонди, "піаніни", що продають смердючі пиріжки, синагога (що могла б привабити тлуми туристів) у плачевному стані, і численні базарні ларьки, що торгують тим самим шмельцом скрізь по всьому місті. Про розбиті дороги, розкрадені заводи вже не кажучи. Ну що, ви вже відчули "симфонію життя"? 
Вважаю, що це справа честі для жителів Дрогобича - не дозволити зрубати дерева по вул.П.Орлика і влаштувати там базар.