Шановні читачі. Довелось сьогодні побувати в інфекційній дитячій лікарні. На моїх очах відбулась наступна картина. Під час мого перебування поступило троє діток. Лікарня інфекційна, отже усіх разом класти в одну палату не можна. Двох пристроїли, а на третьому пропало світло у всій лікарні, бо у приміщенні холодно, опалення пустили, але батареї ледве теплі. От люди і обігрівають своїх чад, чим можуть. То дитя маленьке і потребувало негайної допомоги, але не знайшлося в той момент теплої палати щоб його прокапати. Якби ви бачили як метушились ці бідні лікарі, щоб допомогти дитинці вже. А не чекати коли додзвоняться до електрика, поки він прийде. Та й не відомо чи взагалі полагодить щось? Жах. Слава богу, що допомогу все ж таки надали. Але чи то проблеми тих лікарів? Вони там для того аби лікувати, а не бігати до щитків, сидіти на телефоні і переживати чи прийде ще той електрик, бо скорочений день. Подивишся отак на це все і такий страх збирає. Хтось ще говорить про якісь реформи у медицині. Та вона взагалі в нас занепала. Зато на території з*явився якийсь МАФ(не було часу і бажання запитати, що це? )