Ідея 
А як жити без ідеї? Безідейне життя не здатне рухати людей до кращого життя – і того ж соціально-побутового, і духовного. Нема ідеї – нема розвитку і поступу. Не буде й подвигу, втіленому в образі Лицаря. Лицар – це і воїн, той самий український козак, що покинув рідну землю, свої маєтки і родину, та подався на Запорізьку Січ, щоб спільно з рівними собі лицарями обороняти Україну. Лицар (на московській мові – рыцарь) – він же і захисник слабких: недужих, немічних, жінок і дітей. Лицарі захищали Україну і в Другу світову війну, і згодом – коли на зміну одного загарбника прийшов інший. Лицарі живуть і сьогодні серед нас. Лицар захистить незнайому дівчину від брутальних домагань кривдників. Лицар кинеться у вогонь рятувати безпорадних у палаючому будинку. Лицар ніколи не спокуситься на чужі гроші, тобто не дозволить собі їх украсти чи отримати нечесним шляхом, і навпаки – пожертвує свої гроші для потребуючих. Лицарю притаманні самопожертва і шляхетність. Лицар не лукавитиме перед своїм сумлінням і совістю, тобто буде завжди чесним і перед самим собою - не буде лицемірити. Лицар не зрадить. Лицар любить свій народ більше, аніж самого себе, а тому завжди напоготові пожертвувати життям чи своїм здоров'ям заради врятування ближнього свого. Лицар ніколи не ховатиме своє обличчя під забралом, лиш тільки в бою. Він не побоїться сильнішого від себе, захищаючи передусім честь свого народу, як і честь свою. Лицар не порушуватиме 10 Заповідей Божих. Лицар завжди стояв і стоятиме на варті миру і цінностей свого народу, своїх батьків та історії України – Київської Русі. На Лицаря треба рівнятися, набувати притаманних йому якостей. 
Тож чи потрібні нам лицарі і втілення їх подвигів (колишніх і майбутніх) у пам'ятникові українського Лицаря у Дрогобичі?