Борис Грінченко написав цей вірш майже сторіччя тому:.Вдумайтесь у слова.. 
 
Ще не вмерла Україна,  
Але може вмерти: 
Ви самі її, ледачі,  
Ведете до смерті!  
Не хваліться, що живе ще 
Наша воля й слава: 
Зрада їх давно стоптала,  
Продала, лукава. 
Ваші предки торгували 
Людськими правами,  
Їх продавши, породили 
Нас на світ рабами. 
Не пишайтеся ж у співах 
Ви козацьким родом: 
Ви раби, хоча й пани ви 
Над своїм народом. 
Україна вам не мати,  
Є вам інша пані,  
Зрадних прадідів нікчемних 
Правнуки погані!  
Тільки той достойний щастя,  
Хто боровсь за його,  
Ви ж давно покірні слуги 
Ледарства гидкого. 
Ви ж давно не люди — трупи 
Без життя і сили,  
Ваше місце — кладовище,  
Яма та могили. 
Як живі покинуть мертвих,  
Щоб з живими стати,  
«Ще не вмерла Україна» 
Будемо співати. 
Як живі покинуть мертвих,  
Прийде та година,  
Що ділами, не словами 
Оживе Вкраїна.