Мав нагоду вчора спостерігати за дійством святкування. Скажу відверто - побачив одного смправжнього ветерана - Махоркіна. Решта - це колишні КГБісти, міліціонери, військові - котрі всю службу прослужили у Дрогобич і у" ГСВГ", "ЮГВ", колишня партноменклатура, їх нащадки - не такі вже пихаті, як за радянської влади, в обносках, але з георгіївськими стрічками. Потрібно було бачити їх очі - з них випромінювалося хизування. Вони хоч на мить - відчули той дух 70-их, коли вони були асами міського молодіжного життя .Але часи настали інші. Вони цього не хочуть усвідомлювати. Їх російська мова звучала з апломбом. Якось нервово. Мені їх дуже стало шкода. Дійсно "чужі" серед "своїх", "свої" серед "чужих". І пригадався мені випадок з далеких 70-их. Військова служба у Москві. Я черговий по штабу. У тамбурі , перед ранішнім шикуаванням збираються офіцери: білорус, секретар партбюро- капітан Михальцевич, українець зі східної України капітан Польовий, росіянин зі Львова капітан Аверін- його батько- сибіряк, полковник НКВД, командир полку НКВД прийшов до Львова разом з фронтом і тут оселився, тут народився Валерій , росіянин з Москви, ветеран ВОВ майор Забугін. Не з того, не з сього - зайшла розмова хто звідки родом і якої національності. От ветеран майор Забугін запитує першим мене: "Ти звідки родом?"Відповідаю: " Зі Львова". "Хто за національністю?", відповідаю: "Українець". І так запитує кожного. Капітан Михальцевич сказав, що він білорус, капітан Польовий відповів, що він українець. Дійшла черга до капітана Аверіна.Майор Забугін запитує: " Авэрин ты откуда родом?. Відповідь: "Со Львова".Забугін запитує:" А кто ты по- нацинальности?". Відповідь Аверіна: "Русский". І тут понесло ветерана ВОВ майора Забугіна: " Да какой ты нахрен русский... ты бандеровец недорезанный..." Та й за грудки Аверіна, той Забугіна за грудки. Розняли їх. Аверін наговорив Забугіну багато чого. Я вийшов зі штабу у справах, тут наздоганяє мене капітан Аверін і звертаючись по імені кажеі:"Что он думает о тебе, если меня - сибиряка, сына полковника НКВД назвал "бендеровцем".На що я йому відповів:" А мене його думка не цікавить".Ось так в 70-их корінні росіяни ставились до росіян з Західної України. 
І що найгірше, ця історія мала продовження. Дуже швидко капітана Аверіна понизили в посаді. Він став не перспективним офіцером. Військова кар"єра пішла вниз... 
-