А й правда, крилатим ґрунту не треба. 
Землі немає, то буде небо.  
Немає поля, то буде воля. 
Немає пари, то будуть хмари.  
В цьому, напевно, правда пташина... 
А як же людина? А що ж людина?  
Живе на землі. Сама не літає. 
А крила має. А крила має!  
Вони, ті крила, не з пуху-пір"я,  
А з правди, чесноти і довір"я.  
У кого - з вірності у коханні. 
У кого - з вічного поривання.  
У кого - з щирості до роботи. 
У кого - з щедрості на турботи.  
У кого - з пісні, або з надії,  
Або з поезії, або з мрії.  
Людина нібито не літає... 
А крила має. А крила має!