Як то кажуть контора є контора. Лепкий збирає документи і посилає. Мер дивується, бо не знає про приналежність жеків. Та й нема чого дивуватись. Бо тяжко так з понеділка, коли ще в голові недільні польки дзвенять, братися до роботи. Не береться вона до голови. Через те видно мер хоче, щоб письмово написали, а там, дивись, до середи туман і розвіється. Правда, як двірникам жити без копійки в кишені? Але в кого через такі дрібниці голова болітиме.