Те, як написана ця стаття, не здивує нікого, хто вряди-годи перечитує "Газету по-українськи". Таким є їхній стиль- записують на диктофон слова дійових осіб, а потім цими ж словами описують те що відбулося. Не журналістика, а "потік свідомості"  
Та й, взагалі, з самого початку цього, надзвичайного, як для наших теренів, випадку, напускався туман, спостерігалися спроби щодо заплутування послідовності подій, спотворення суті вчинків та вимовлених слів. Робилися натяки на нелади зі психікою жертви, її не зовсім добрі особисті відносини з родичами, кількість недолугих коментарів аж зашкалювала! Причому, в основному дописі йшлося про допомогу дівчинці-сироті, а не про запрошення до дискусії- "Хто винен?"!  
Дайте відповідь собі на питання- "Кому вигідно?! " - й зрозумієте, про що йдеться. 
У Врадіївці міліціонери також, наступного дня, ходили по сусідах і збирали свідчення про легковажний характер жертви. 
Тільки стаття з газети "Факти" розставила все більш-менш по своїх місцях. 
Такого придумати неможливо, неупереджене слідство легко може вивести на чисту воду будь-якого фантазера, особливо, якщо йдеться про майбутнє молодих людей . . .