Завжди було там затишно й привітно,  
Бо осявало душ яскраве світло 
Серця читацькі. В цей духовний сад 
Ми залюбки йшли, мов на променад!  
 
Сторінки книг- неначе менестрелі,  
Слова- мов на небесному тарелі 
Зірки яскраві. Поміж сторінок 
Життя дало нам не один урок 
 
Добра, любові і земної шани 
До всіх: простих, й до тих, котрі панами 
Назвалися (а, може, і були),  
Ми- не читали просто, ми- жили!  
 
З нас малювали автори сюжети,  
Рим поетичних строгі еполети 
Чіпляли будні на рамена долі- 
Й виводили на волю спраглих волі. 
 
Рядки- у книгах... Книги теж- рядами,  
Щоб ми росли й міцніли повсякчас,  
І щоб завжди були чоловіками- 
Там, де ми є, й де б не носило нас.