09:46 
З вірша І.Франка "Беркут"Я не люблю тебе, ненавиджу, беркуте! За те, що в груді ти ховаєш серце люте,  
 
За те, що кров ти п'єш, на низьких і слабих  
 
З погордою глядиш, хоч сам живеш із них;  
 
За те, що так тебе боїться слабша твар,  
 
Ненавиджу тебе за теє, що ти цар!  
 
І ось блищить мій кріс — ціль добра, вистріл певен,  
 
І вбійчеє ядро під хмари понесе він.  
 
 
 
 
І замість нести смерть згори на земне ложе,  
 
Ти сам спіткаєш смерть під хмарами небоже.  
 
І не як божий суд, але як труп бездушний  
 
Ти впадеш, судові тих моїх куль послушний.  
 
І не остатній ти! Нас є стрільців стосот;  
 
І все, що звесь беркут, полоще кров'ю рот,  
 
Вивищуєсь над мир, тривогу й пострах сіє, —  
 
Те кулі не уйде, як слушний час наспіє.  
 
А труп бездушний ми без жалю, без промови  
 
Ногою копнемо й підемо дальш на лови.