Все зходиться, бо у 2003 році до філармонії за допомогою прийшла дружина мого знайомого афганця Сергія Тетяна. 
Там якраз і сидів "колишній проштрафившийся корупціонер Ш", а конкретно, Євген Шильник. То він як написав їй якогось папірця, то почав вимагати гроші. Жіночка сказала, що то оголошено як безоплатні послуги. На це добродій Шильник відповів, що вона не є учасницею бойових дій, а як треба без грошей, то хай приходить сам чоловік. Тоді Шильник два тижні ходив із запудреним синцем під оком, мабуть так з ним розплатилися бойові побратими-афганці. А Василя я знав ще з тих пір, як він полагодив мого компа. Чесний та порядний був чоловік, не те, що його брат крутій Влодко Кондзьолка. Шкода, як поховають його на чужині, дрогобичанина Василя. Земля йому пухом та вічна память.