Україна втомилася від різноманітних виборів, від солодких обіцянок кандидатів від різних партій, політичних течій чи ніби то незалежних кандидатів та й самі українці втомилися від смути та пролитої невинної крові. Минулої недіді, 25 травня Україна повірила Петру Порошенку, якого ще іменують "шоколодним бароном". При цьому не взяли до уваги те, що в минулому він був одним із організаторів утворення Партії Регіонів. Пізніше перебіг до СДПУ(О). Являється кумом та був одним із спонсорів уже колишнього нашого президента Ющенка, котрий нас всіх так цінічно та зухвало надурив та покинув. Не взяли до уваги, що він притянув за руку в Новорічну ніч 2005 року, на сцену, ще тоді Помаранчевого Майдану Миколу Азарова в уряді якого пізніше і працював міністром, тобто нас з вами грабував. Забули і про те, що Порошенко був причетний до корупційного скандалу на верхівці влади у вересні 2005 р. Не взяли до уваги яким чином він скупив ряд дорогих підприємств на Україні, а окрім цього являється власником ряду підприємств в Росії та Криму, тобто може бути залежним від волі та настрою "великого друга та старшого брата" ВВП. Багато чого ми не взяли до уваги та не врахували при своєму виборі.  
Але українці і не врахували найголовнішого. А саме, що натуральний, чи по нашому, по галицькому - дійсний шоколад, він ніколи солодким не буває. Він по смаку є гірким, а по кольору темним.  
Як хотілось би помилитися у своїх міркуваннях. Ой як хотілось би помилитися.