Кожна людина за життя має і позитив, і недоліки. Один Господь без гріха. Але як то легко нам, "воїнам диванної сотні", судити. Або може ховатися під спідницями жінок і матерів від мобілізації (бо кожному страшно, це зрозуміло). А Дмитро не ховався, пішов на війну. Тому припиніть судити. Він - на Божому Суді, і вірю - за те, що віддав життя за Вітчизну, йому простяться його недоліки. А нам живим жити, і кожен ще набуде не один гріх за життя. Отож, турбуймося про власні недоліки.  
Слава Герою України!