Все суспільство чекало від нової влади роботу, подібну на роботу західних чиновників в розвинених країнах, а отримало совкову владу з небажанням боротись, з беззаконням, бандитизмом, злодійством і безробіттям, бо не присутне державне мислення в них. Безлад і бідність в країні від рабського духу в більшості громадян суспільства, який заставляє терпіти образи, несправедливість і злочини від обраної влади. Неможливо вбити в їхні голови, що не треба обирати в раду людей, які вже були при владі, а життя в суспільстві не покращилось. Замість того, щоб викинути з верховної ради партії, в списках яких були старі депутати з багажем злочинного минулого, голосують за такі партії, а пізніше розкаюються, що не тих вибрали. Тому сподівання на краще життя зруйноване нарозумною більшістю виборців, які допомогло старій когорті депутатів протриматись ще одну каденцію і разом з обраною з їхніх рядів виконавчою владою, творити зло в суспільстві, творити закони і конституцію на закріплення свого панування. Але їм це не вдасться, завдяки здоровим силам в суспільстві і в верховній раді, а з часом і малосвідомі зрозуміють, що коли багатії у владі, тоді більшість суспільства бідна - це аксіома.