АТОшники не недоторкані, але вони навідміну від чмирів-мужиків не ховаються в дома (за роботами, дружинами, мамами) а їдуть і виконують свій громадський обов"язок і хто його знає, що їм приходиться пережити там за місяці проходження служби, скільки вони не досипають, не доїдають? Я вже мовчу про небезпеку, обстріли, стреси, знаходяться далеко від дружин, дітей, рідних. Зрозуміло, що психіка цього не витримуює. Тому ми повинні з розумінням, як мінімум, ставитись до АТОшників. Прикро читати негативні висловлювання в їхню сторону(((