когда ЧЄловЄк нЄ такой как вообщЄ, потому одІн такой а другой такой, І ум у нЄго не длЯ танцеванІЯ, а длЯ устройства сЄбЯ, длЯ развЯзкІ своЄго существованІЯ, длЯ сведенІЯ обхождЄнІЯ, І когда такой ЧеловЄк, ЄжелІ он вЧьоний, поднІметсЯ умом своІм за туЧІ, І там умом своІм становІтсЯ Іщьо више лаврской колокольнІ, І когда он студова глЯнЄт внІз, на людЄй, так онІ Єму покажутсЯ такІЄ махонькІЄ-махонькІЄ, всьо равно как миши, пардон, как крІси, потому, Что ето же-ЧеловЄк, нЄ вЧьоний, заЧем же, ето ведь оЧень І оЧень! да! да! но нет! а кому ж Я не нравлюсь? Честь ІмЄю рекомендовать себЯ:свІрІд петровІЧ голохвастов, собственною персоной! ну нЄ рвІтЄ моЄго серца, как паклю! решайтЄ судьбу мою несЧастную! натурально моЯ хвамІлІЯ не голохвостов а голохвастов, ато необразованноЄ мужиЧьо пЄрЄкруЧІваЄт.