У всякого своя доля І свій шлях широкий:Той мурує, той руйнує, той неситим оком-за край світа зазирає, чи нема країни, щоб загарбать із собою взять у домовину...А той, щедрий та розкошний все храми мурує;та отечество так любить, так за ним бідкує, так із нього сердешного, кров, як воду , точить! А братія мовчить собі, витріщивши очі! -Ну , любі друзі, вгадуєте героїв Т.ШЕВЧЕНКА ?