Свого часу мені прийшлось стояти на біржі праці у Дрогобичі. Розумію, що виконували закон, але якому приниженню піддається безробітна, яка вже принижена, людина: кожні тиждень-два , як якийсь злочинець, зобов*язана ходити відмічатись, відвідувати якісь непотрібні семінари-тренінги, щоб поїхати за кордон - обов*язково проінформувати, бо інакше знімуть виплату по безробіттю. Головне трмати людину в страху.  
Кажуть, що дотримуються європейських людських цінностей. Але це зовсім не так. Моя знайома-заробітчанка приїхала додому, бо втратила роботу в Італії. Виявляється, що вона стоїть на їхній біржі праці, їй виплачують на рахунок допомогу по безробіттю в кілька сотень євро, і не траба ходити відмічатись. Вона захищена державою. Але на тій біржі працівників можна порахувати на пальцях однієї руки. А у нас скільки? Кожному заплатити достойну зарплату, от і вигадують різного роду заходи, тобто створюється видимість роботи.  
Скільки коштів іде на утримання цієї біржі праці! (зарплата, технічне оснащення, будівля у 4-и поверхи, охорона і т. п. ) Та ми ніколи не виліземо з тотальної бідності населення, якщо так транжиряться гроші на кожному кроці і повсюди!