Заробітки це не є явище Самбірського чи Дрогобицького району. Завжди є частина людей, які хочуть жити краще ні їм це виходить на рідній землі. В Україні це відбувалося і понад 100 років тому і після відкриття "залізної завіси". В тій же успішній Польщі поляки теж їздять на заробітки в Німеччину. Звісно, що чим вище безробіття тим більше виїжджають за кордон. Можна багато говорити про якийсь світовий план, що українців має лишитися 15 млн. осіб. тощо. А можна просто робити свою роботу на місці, сподіватися лише на себе, виховувати нове покоління - вчити його жити тут і будувати своє майбутнє тут. Звичайно, що в містах є більші можливості для влаштування своєї справи, для влаштування на роботу, на перенавчання чи пошуку гідного варіанту самореалізації, проживання в комфортних умовах. В містах (типу Львів) молодь може більше заробити ніж на заробітках. В селах цих всіх можливостей в молодих людей практично немає. Створення ОТГ - це не панацея, але це один з механізмів з боку влади так управляти місцевим розвитком, що можливості громадянина сільської території наближувались до аналогічних можливостей в місті. Дальше - це людський фактор. Бо і в органах управління ОТГ працюють люди, яких ніхто не завезе з Луни - це наші українці (які може вчилися-працювали за кордоном чи десь в місті), які мають створювати умови в ОТГ з центром в смт Меденичі, смт Підбуж, смт Східниця чи с Рихтичі (мусять мати поняття в організації роботи органів влади, в т. ч. із застосуванням ІТ технологій та галузевих знань, поняття Стратегічного планування, в т. ч. написання програмних документів та проектів МТД, ДФРР мікропроектів тощо, вміння PR - робота з людьми, бізнесом, міжнародними партнерами, розуміти контекст секторальних реформ - освіти, медицини, інфраструктури та ЖКГ, землевпорядкування та будівництва тощо). Люди які на посадах в теперішніх сільських радах не володіють цим всім спектром знань, вмінь і навичок - їх треба або вчити (в тій же ЛРІДУ НАДУ) або набирати молодих. Робота з людьми - це ключовий елемент успіху громади / ОТГ - люди мають бути залучені до місцевого розвитку (як в конкурсі мікропроектів - ініціативні групи пишуть проекти, вкладають співфінансування 5 % і вище, вкладають нефінансовий внесок шляхом виконання простих робіт - по завершенню проекту мешканці ставляться до результатів проекту я до свого дітища), люди (на хлопський розум) мають розуміти суть реалізації планів ОТГ по розвитку (де? коли? чому? за які кошти? ремонтується ДНЗ / ЗОШ / ФАП / НД чи вуличне освітлення, чиститься потічок, влаштовується дитячий чи спортивний майданчик - Інтернет, сайти чи соціальні мережі дозволяють комунікувати не виходячи з дому). Залучені та поінформовані мешканці будуть допомагати владі ОТГ, а не лише вимагати, критикувати та звинувачувати у всіх гріхах. Це все може виглядати як якась утопія, але діючі ОТГ Львівщини вже показали, що таку атмосферу можна створити на рівні ОТГ (наприклад, Гніздичівська ОТГ на Жидачівщини - там майже кожного тижня якісь обговорення семінари-навчання, керівники освітніх та інших установ об'єднані в facebook (чи Viber)-групи тощо).