Ага, а ще від куріння помирають щороку- щонайменше 85 тисяч населення. Тепер тим, хто хоче, аби життя не завмерло і будуть творити нові діти, видаватимуть картку на 5000 грн. , але із отоваренням тільки у кимось визначеному магазині. Напевно, у конкретно чиємусь секонд-хенді, бо з такими переплетеннями ні в якому іншому нічого не накупишся. Або ж- у салонах із грайликовими апаратами. Думаєте, що не підуть туди програвати халявні гроші? А чи не проп"ють, навіть, якщо спиртне знову гаратнуло догори цінами. Правдивих же грошей- не доробишся ані до нічого. У Дрогобичі стільки навіть не пропонують: навіть за добу-через дві, ані за доба-через добу, все це- лише по телевізорах. Малята, та навіть Дід Панас так вправно казки не розповідав. Невже їх пропонують слухати ті любителі, котрі, всупереч професіоналам, колись ковчег будували. Талановито, знаєте, любителі, вміють людям тумана пускати- та ще й за те гроші платять, і немалі. Політичні ж партії ну ніяк не можуть позиціонуватися як партії війни- у всіляких війнах зацікавлені лише ті, найчастіше- довколаполітичні, котрі на цьому гребуть. А потім вони ж будуть у перших рядах відбудовників зруйнованого ними ж (не важливо, з якого боку протистояння)- і знову ж гребстимуть. Взагалі, пора в Україні заснувати ще й партію перекинщиків, нехай би у її списках були всі, хто упродовж тридцяти років скакав і скаче від партії до партії. Більше варіантів нема. Дуже сумнівно, що абсолютно всі 199, 99 відсотків тих, котрі побували на Сході, поїхали туди геть з патріотичних міркувань: голодний народ думав, що заробить копійку, бо їм казали, що будуть добре платити, а робити нічого не треба, бо варто лише побавитися у стрілялки- й все дадуть, а тамта сторона сподівалася, що насититься гаманотарними помочами. І те, й інше- фікція. Поки одні й інші сподівалися- ті, у кого були ключі від сейфів з грошима й печатки від рішень, робили своє. Нащо їм люди, живі й здорові- аби лиш мільйони з мільярдами? ! Як же ж вони без цього будуть любити Україну та її людей? Хіба що- по телевізору. А чесна-пречесна статистика спише все на щось, навіть, якщо по п"яні й обкуреності там загинуло більше, аніж від правдиво патріотичних міркувань та дій. Всі, хто позостався там, яко- у вічності, вірили, що йдуть не за родіну й не за Сталіна, а вийшло, що і родіна, і Сталін їх туди відправляли (поки ешелонами одних везли туди- інші звідтам ешелонами втікали; то чия така мудра політика далася знати? ). А газу з Донбасу Америка так і не отримала- де вона тепер оті сланці виколупує й в Україну постачає, й чиїми душами й долями? Колись Катерина ІІ відповіла англійцям, котрі попросили прислати лише один підрозділ, аби придушити повстання в Америці: "Я життям та кров"ю своїх підданих не торгую". На який виторг від сучасності сподівалися ті, хто туди їхали, з пообіч різних кордонів, якщо й так на всіх- одне сонце, одне небо і, тим паче, одне царство небесне: котрим ще- на землі, котрим- вже у вічності? ! Про що вони тепер сподіваються на тому світі "зайти, поговорим": пивка попити, чи медалями від іродів похвастатися? Вічна шана й пам"ять від народу- найбільша для них нагорода!