Найперше- треба спробувати хоча б влаштуватися, бодай туди, на роботу, й так, аби хочеш- працюй, але- не заглядаючи нікому під подол, не кланяючись, не носячи й не заносячи, й не цілуючи ручок (а, може, й ще щось чи кудись, але це вже- зовсім інша б історія). Якщо Ви, пане, не є в Україні- Вам цього ніколи ані відчути, ані не зрозуміти. То Вам не балалайки на піаніно витеребонькувати- про 4 тисячі доларів зарплати вчителям, вони з пенсії (за десятки років праці) ніяк не здатні вижити, тому ніякого оновлення і результату від реформ годі сподіватися. Пани самим собі вбюджетили захмарні зарплати, а всі решта для них- не народ і не люди, а так собі- статисти для виборів. Те, що когось там десь злапали на якихось хабарях- фікція: воно, одне з другим, награбастало-понавідмивало на мільйони, а втулять якихось кілька тисяч відкупного- та й далі з людей гицля фрикаделить. То вже, маючи таку підтримку від держави, коштом населення- з податків, - можна б ті щоки трохи посхудлити, чи ні? ! Тема вже не святкова, бо й свято- лише те, що люди ще в силі своїми ногами ходити.