Ото прочитав допис про колишнього мера Мирося Глубіша, найбільшого Дрогобицького патрійота за часів комуняків. Мені уже досить років, поясню теперішній молоді. На межі 90-х, коли люди стали піднімати українські прапори, влада зрозуміла, що комуняцькими методами більше правити не вдасться, треба повольжити з людьми, пообіцяти волю, вільну Україну.  
Але ніхто не збирався віддавати народу владу. Знайшли такого собі Мирося, на якого мали купу компри, 2 кримінали, другий відразу закрили по амністії. Чоловік купив собі ладну вишиванку, виступав на мітингах, всі дружньо плескали, а КГБ і партноменклатура рулили містом, як і всією країною. Подібного патрійота знайшли і в Трускавци (полковника КГБ Бурлакова Віктора), який навіть не добув каденцію, а на сесію вже приїздив з пістолетом з Києва, будучи на посаді начальника відділу СБУ. Ті усі патрійоти за перші 5 років стільки розпродали та відчужили, що до тепер ніхто отямитись не може (а без їх підпису було аж ніяк), де поділись фабрики і заводи. Далі транжирили державне і народне їх наступники з такими ж депутатами у вишиванках, а народ страждав, надіявся, а його все дурили. Просніться люди- небораки, земляки мої наївні. Хочете Тараса Кучму, то голосуйте за нього, але потім не плачте, що бідуєте, що все так погано, встаньте з колін, йдіть на вибори і робіть вибір не для себе, а для своїх дітей. А коли Веселий щось устругне як дозволяв собі Тарас, то і йому все тоді згадаєте. А інакше не можна.