За твердженням МОЗУ, на одного сімейного лікаря припадає, статистично, 1300 пацієнтів. Виходить, що у лікарів тепер- статус патронажної медсестри- чи доживуть бодай до 80? Або: заради чого нагрібали підписи тисяч пацієнтів за себе коханих- на зорі запровадження сімейної медицини, особливо- у населених пунктах за межами міст? Є етика й мораль, а не лише- кількість заради ненажерності. Цей бардак придумав хто: госпіталізувати тепер будуть вибірково (бо ж, аби лежати в лікарні- потрібні кошти, за що ж тоді лікарням, за кількість пацієнтів, вишабашують такі страшенні гроші, якщо пацієнт має все купити сам, інакше "не лежиш у нас- плати сам". Чи, може, це- найзбідованіша категорія населення, не до порівняння навіть із тими, хто працював у медицині ще в ті роки, коли "это было недавно, это было давно"? Зрозуміло ж, що люди самі йдуть до кращих, також зрозуміло, що поміж кращих затесалися чимало неотесаних падлюк, котрі прикрилися своєю статусністю- чиїхось родичок і родичів. Хоча, як бачимо, й там- нестача кадрів. Родичі й родички перевелися, а гроші- ніяк. Ну, гроші ж, ая. А ти вмирай- від "вибірковості хворих"- і це введено у ранг державної політики. "Дебіли, мля! . правлять країною? !