За небіжчика сесера у цьому місці горів вогонь. На ньому можна було посмажити безкоштовно ковбаски, просушити мокрий одяг та капці після зливи, погрітися в мороз гуртом, поспівати під гітару тощо. Оце і була вся пам*ять. ( записано з розповідей учасників та очевидців).  
Теперішні *пам*ятальники* - це жменька таких писак із псевдонімом "я". Вони ж і настукали у консульство вбивць. Живучі гади! А нам своє робить! Слава Україні!