Степан Кулиняк: «Відновлення роботи стебницького «Полімінералу» забезпечить потужний економічний поштовх у державі»

1. внаслідок російських ракетних обстрілів на Донеччині зруйновано один із найбільших у світі заводів – «Артемсіль». Він був монополістом на українському ринку, наразі конкурентних йому підприємств у нас немає. Саме тому в Україні і виник дефіцит харчової солі;

2. калійну сіль, яку використовують як мінеральне добриво, в Україні взагалі не видобували. До 2022 року ми, як і вся Європа, закуповували її в Білорусі. Відсутність калійної солі на українському ринку мало відчули побутові споживачі, але добре відчув агропромисловий комплекс.

Стебницьке солевидобувне підприємство, яке зараз носить назву «Полімінерал», може у великих масштабах видобувати як калійну сіль, яку ми завжди закуповували за кордоном, так і харчову.

У нового та хазяйновитого директора стебницького «Полімінералу» Зенона Хевпи, який за сумісництвом є також моїм радником, окреслений орієнтовний план, як відновити виробничі потужності заводу. Бо історія солі на теперішньому «Полімінералі» розпочалася ще у XІV столітті за часів Австрійської імперії і тривала 2003 року. Свого часу соляні шахти люди виривали тут вручну. 

Впродовж всього свого існування цей завод завжди видобував сіль. Тому тепер, коли наша держава через рашистську агресію залишилась без великого сільзаводу, стебницький «Полімінерал» може стати ще потужнішою альтернативою, адже здатен у великих масштабах видобувати як харчову, так і калійну сіль, вартість якої на ринку в 4-5 разів дорожча за харчову.

Техніка видобування солі тут повністю збереглася, головне – безумовно потрібні мільйонні інвестиції у модернізацію систем.

Стебницький сільзавод однозначно перспективний. Його площа сягає понад 1000 гектарів. Якщо б підприємство знову розпочало свою роботу, то це було б великим успіхом для нашої воюючої держави та нашого регіону зокрема. Насамперед йдеться про потужний економічний поштовх, налагодження експорту за кордон та створення тисяч нових робочих місць.

Довідково. При дефіциті у ґрунті калію сповільнюється ріст рослин, стебла стають ламкими, що призводить до вилягання рослин, всихання листя а згодом – їх загибелі. Тому для сільського господарства сьогодні це питання є надзвичайно актуальним. Про це декілька днів тому акцентував увагу Всеукраїнський Конгрес Фермерів: «Найбільш болючим питанням сьогодні є сектор хлористого калію (калійної солі – редактор), оскільки він повністю імпортозалежний. Більш того, третина цих добрив раніше поставлялась із Білорусі. За підсумками 2021 року, пропозиція калію на українському ринку складалася з 199,2 тисяч тонн білоруського продукту, 72,6 тисяч тонн узбецького продукту та 9,2 тисяч тонн інших постачальників, переважно європейських. На сьогодні поставки добрив з Білорусі припинені. На їх заміну 40% калію постачається з Німеччини. Є також постачання з Польщі та Сербії. Проте таке постачання добрив з інших країн потребує додаткового логістичного вирішення, оскільки українські порти заблоковані, а інші пропускні пункти зазвичай не пристосовані для перевалки добрив. Все це додатково ускладнюється питаннями безпеки та низькою платоспроможністю агровиробників».

Ім’я:
Коментар:
	із правилами користування сайтом ознайомлений