Що таке демократія і чи панує вона в освітянській сфері Дрогобича? Для деяких жителів України поняття демократії включає вседозволеність, свобода всіх своїх вчинків, висловлювань – начебто все те, що нам пропонує телебачення, транслюючи американські фільми. Однак насправді самі жителі США так не вважають. Демократія для них передусім – це порядок.
Тож чи існує демократія, тобто порядок у дрогобицькій загальноосвітній школі № 10? Знайти відповідь на таке цікаве питання нас спонукав опус незнайомої журналістському загалу Дрогобича пані Гелени Політковської. Принаймні, дрогобицькі майстри пера такої особи не знають. Отже, автор підписалася (а може, підписався?) вигаданим псевдонімом. Проте на нашому сайті кожен має право на свободу слова, висловлення своєї думки чи позиції цілком анонімно. Відтак з огляду на шквал суперечливих коментарів до даної публікації було вирішено дослідити обґрунтованість надісланої нам статті, адже вона торкається репутації як директора, так і всієї школи.
(натисніть на фото для перегляду, всього в статті 18 фото)
Фото: актовий зал, в їдальні, двері в кабінети, діти вдячні, з молитвою, за вікном, за вікном 2, коридор, права дітей, правила, правила поведінки, Світлана Харитонова, стіл учителя, туалет, у класах - порядок, шкільна їдальня, шкільна реклама.
Про приїзд працівників сайту в школу дирекцію ми не попереджали. Інакше тут до нашого приїзду встигли б приготуватися. У холі школи нас зустрів міцної статури пан і ввічливо поцікавився, з яким питанням завітали в освітній заклад. Ми відрекомендувалися працівниками редакції сайту "Дрогобич Інфо". ЗМІ, як виявилося, тут завжди раді.
Що відкрилося нашим очам? Чистота і порядок, приємні очам кольори стін і стелі в коридорах, метало-пластикові вікна, тепле повітря, новенькі красиві двері у всіх кабінетах, а ще надзвичайно багато зелених вазонів – в таких умовах навчаються школярі. Зазирнули навіть в туалет. Чисто, охайно, без неприємних "ароматів". Це вражає. Тож надалі наш шлях пролягав до кабінету директора школи Світлани Тихонівни Харитонової.
Демократія – це не право на свавілля
Нас зустріла приємної зовнішності жінка. "Дрогобич Інфо? – перепитала вона. – Так, читала... Будь ласка, заходьте".
- Світлано Тихонівно, така стаття на сайті привернула увагу багатьох дрогобичан. Просимо розповісти нам, як і чому тероризуєте дітей та вчителів у школі?
- Питання диктатури і питання демократії на побутовому рівні розглядаються невідповідно їх значень. У нас вважають, що демократія – це вседозволеність. Чітка система демократії культивується за кордоном. Основним правилом при цьому є система співпраці між людьми: кожен знає свої обов’язки і виконує їх без втручання керівника. Такий стан речей вітається і школою, і будь-якою іншою установою. Якщо людина нехтує покладеними на неї обов’язками, то не втрутитися тут не можна. Тому що школа виховує дітей. Якщо схибив учитель, то відповідний виховний процес був спрямований на дитину, на родину, на стосунки з батьками, а відтак повертається бумерангом на школу.
Наша школа настільки компактно збудована, що при кількості 564 учні працівники школи мають можливість повсякчас бачити кожного з них, і на кожного впливати. Тому й визнають, що у нас є нормальні стосунки між дітьми, є зразкова дисципліна в школі; і навіть на перервах немає такого гучного галасу, як у інших школах. Діти не бігають на перервах шкільними коридорами. Я сповідую, що ми повинні виховувати людей і водночас не маємо права залишати напризволяще дитину з її проблемами. В кожному приміщенні люди повинні поводитися згідно правил етикету. Тому всі ці питання піддаємо обговоренню.
У школі діють вироблені механізми впливу на дітей; створено всі належні умови для їх повноцінного розвитку. Відтак до нас часто звертаються батьки з проханням перевести своїх дітей з інших шкіл міста, і навіть впродовж навчального року. Це свідчить про те, що батьки хочуть, аби дитина потрапила у нормальні умови з належними вимогами до навчального процесу.
Ефективна модель навчального процесу?
Ми продовжуємо розмову з колишнім головою міжнародної організації Міжнародна амністія (засновник – Мирослав Маринович), директором школи № 10 Світланою Харитоновою.
- Якщо правильно розуміємо, Ви запровадили у школі якусь свою, реформаторську модель освіти, де основою є контроль і жорсткість як у стосунках "директор-вчитель", так і в стосунках "вчитель-учень"?
- Система управління в освіті працює тоді, коли вона насправді є системою. Не спрацьовує управління у тій чи іншій установі, якщо директор постійно когось підштовхує. Система освіти повинна працювати сама, а директор – тільки спрямовувати і перспективно визначати напрямок діяльності. Саме так існує і тут. Зараз основною проблемою в освіті є відвідуваність школи учнями. В цьому аспекті я ініціювала вироблення механізму, як спонукати учнів не прогулювати шкільні заняття. Отже, було запроваджено контроль за обліком відвідувань занять учнями. Староста класу у Журналі записує вчителя, що проводив урок, а також такі зауваження до учнів, як "спізнення", "відсутність учня". В школі діє Рада профілактики, яка розглядає проблеми тих учнів, що систематично прогулюють уроки чи неадекватно себе поводять у стінах школи. В даному Журналі відповідний запис може зробити будь-який вчитель, і навіть черговий по школі учень. Далі секретар школи викликає учня і ознайомлює його з рядом письмових зауважень в Журналі на його адресу. При наявності трьох таких зауважень на одного учня засідає Рада профілактики, де викликається і учень, і його батьки. Секретар зачитує батькам всі зауваження, прописані в Журналі, а загальну картину поведінки оголошує батькам класний керівник...
Діяльність такої Ради у школі однозначно свідчить про те, що батьки бажають для дитини тільки одного – добра, але нерідко не вміють, або ж не мають засобів впливу на рідну дитину. Якщо безпосередньо на засіданні Ради ми бачимо, що дитина починає грубо огризатися, і навіть демонструє своє верховенство над батьками, то стає зрозумілим, що слід застосувати психологічний вплив на сім’ю. Відтак у Раді профілактики працюють спеціальний педагог і психолог, які надалі продовжують свою роботу з даною сім’єю. У школі започаткована кореспондентська пошта для батьків. Ми надсилаємо листи батькам, в яких психолог надає необхідні рекомендації, як діяти в тій чи іншій ситуації. Якщо така допомога сім’ї з боку школи кимось і вважається авторитарною, то все одно в результаті вона дає бажаний ефект.
Скільки грошей "привласнила" директриса?
- 600 000 гривень – таку суму отримала школа для утеплення, заміни вікон. Все це – завдяки перебування Вашого чоловіка, Петра Суди, на посаді заступника міського голови?
- Ні, це відбулося ще задовго до займання ним цієї посади та завдяки тому, що у мене була своєчасно підготовлена необхідна документація. Гроші надійшли під Програму з енергозбереження. До цього я неодноразово зверталася з цим питанням на засідання різних комісій у ратуші, де всім доводила, що ситуація з вікнами та іншими гострими питаннями у школі є невідкладною, проблематичною і актуальною, що потребує швидкого вирішення. І врешті решт свого домоглася – школа має сучасні метало-пластикові вікна та багато іншого.
Що ж стосується поточного, санітарно-гігієнічного ремонту у школі, то він виконувався завдяки жертовності батьків наших учнів. Я з цим проханням неодноразово зверталася до батьків, і вони ніколи мені не відмовили. Навіть самі приходять і приводять все до ладу. Адже наша школа є привабливою для багатьох. Збудована за чудовим проектом; у кожному класі є свій санітарно-гігієнічний куточок: туалет, умивальник, гардероб. Це – нетипова будівля, розрахована для дитсадка.
- Скільки років Ви присвятили себе роботі на освітянській ниві?
- Вже 30 років працюю директором школи, а до цього 10 років викладала у школі іноземну мову.
- Чи зверталася до Вас особисто автор статті Гелена Політковська?
- Ні, не зверталася. Такої не знаю. До мене взагалі жоден журналіст не звертався, не брав інтерв’ю. І такий пасквіль на "Дрогобич Інфо" мене просто неприємно вразив.
- Ваші побажання і мрії на майбутнє?
- Школа – це навчальний заклад, який має формувати у молодій людині особистість. Людина у процесі свого формування, безперечно, буде допускатися помилок. Якщо людина зробила помилку, то це не означає, що вона – негатив. Необхідно, щоб вона зі свого вчинку зробила правильні висновки...
У нашій школі немає спеціалізованих класів, але наявний високий рівень навчання, об’єктивне оцінювання набутих учнями знань. Вважаю, що з обдарованими учнями слід працювати цільово.
Найболючішим питанням для мене сьогодні є проблема спортзалу школи. Вже маємо потрібну документацію на добудову окремого, просторого спортзалу для школи. Тож це питання лобіюватиму надалі перед владою та у різних інстанціях.
Ендшпіль. Білі програють?
Що можна додати до сказаних слів пані Харитонової? Звичайно, ми з’явилися на порозі її кабінету несподівано. Жінка провела нас кабінетами школи, завітали ми і в шкільну їдальню, і в маленький спортзал – всюди, де забажали. Вдалося так само віч-на-віч вислухати думку щодо Світлани Тихонівни та шкільної атмосфери у вчительки англійської мови Ірини Миколаївни. Остання розвіяла ствердження автора про начебто пануючу диктатуру чи хабарництво в школі.
Дивно, але складається враження, що своєю, дещо агресивною статтею авторка просто запропонувала нам завітати у школу і пересвідчитися наочно, що там діється. Хтозна, але замість диктатури ми побачили злагоджену форму управління освітнім процесом. А це – різні речі. Але хіба не українці зазвичай беруть приклад "у німців", в житті який сумлінність, порядок і відповідальність – основа основ?
Переглядів: 19279
|