 Наближається той час, коли влада Дрогобича за вже узвичаєним прикладом зобов’язана буде відзвітувати громаді про виконану нею за перших сто днів правління роботу. Поки що вустами міського голови Олексія Радзієвського було зроблено чимало гучних заяв та роздано низку обіцянок. Щоразу через засоби масової інформації міський голова наголошує на тому, що влада в місті представлена єдиною командою, і ,власне, від її імені обіцяє навести лад в Дрогобичі; перетворити місто у привабливий оазис. Однак чомусь досі ми не почули жодної позиції "соратників" Олексія Радзієвського: Олександра Коростельова і Тараса Метика. Таким чином, своїм мовчанням вони погоджуються у тому, що беруть на себе повну відповідальність у майбутньому за роздані головою обіцянки. Щоб переконатися у єдності спільних переконань владного моноліту було вирішено провести розмову з секретарем міської ради Тарасом Метиком.
- Коли святкуєте свій День народження?
- У моєму паспорті записано, що народився 24 жовтня 1955 року. Однак голова сільської ради був любителем оковитої, тож ця дата є невірною. Отже насправді я народився 24 вересня цього ж року, тому всі охочі встигають привітати мене з Днем народження, навіть якщо хтось запізнився (жартує – М. Ф.).
- А чи не козацького Ви роду, Тарасе Михайловичу?
- Батько - учасник Другої Світової війни з 1940 року, кінець якої зустрів у Бранденбурзі, однак в Україну повернувся у 1946 році. Народився батько під Перемишлем, тож через операцію "Вісла" ця земля після війни територіально належала Польщі. Його сім'ю вивезли під Щецін–Стадгард, а самому запропонували оселитись у Вацевичах (Залужани), оскільки був нагороджений Орденом Червоної Зірки, медалями "За відвагу" та "За перемогу!". Ось там він і познайомився з моєю мамою Галиною-Оленою Андріївною Косик з роду січових стрільців. Ще до мого народження батька арештували у 1948 році за статтею 54 п. Б "бандпосібництво" (допомагав бандерам). У 1949 засудили на 10 років тюрми. Відбував покарання у Магадані, а в 1954 році потрапив під амністію, але в 1962 році його знову засудили до 3 років позбавлення волі. Тато з дитинства був для мене авторитетом. Сильний, порядний чоловік, якого не зламала ні війна, ні тюрма, ні важка робота (політв’язням на той час давали найважчу роботу ).Так я пізнав життя! Вибачайте за ліричний відступ. Ось такого я роду!
- Якими були Ваші перші кроки в доросле життя?
- Після армії вступив у Львівський держуніверситет ім. Івана Франка на факультет журналістики (приховав судимість батька, інакше тоді шансу отримати вищу освіту у мене не було). У 1983 закінчив цей ВНЗ. Скажу відверто, це - моє покликання, дух, яким я живу. Починав кореспондентом "Радянського слова" (тепер – "Галицька Зоря"). Моїм літературним наставником став Петро Іванович Китай, головний редактор цього видання.
- А з чого Ви починали політичну кар’єру?
- Наприкінці 80-х років минулого століття я провів ряд інтерв'ю з політичними лідерами того часу. Тоді я жив духом українства, що додало сил моїм вболіванням. У 1990 році був обраний головою Дрогобицької районної ради. Зі мною тоді працювала дуже гарна, перспективна команда. Результатом злагодженої праці стало 160 кілометрів асфальтованих доріг району, створення цегельного заводу в с. Солонсько; діяла тоді Програма розвитку будівельної індустрії району.
- Отже, у Вас - великий політичний досвід?
- Мене тричі обирали депутатом районної ради і двічі – міської.
- Таким чином, Ви працювали в командах двох мерів. Оцініть, будь ласка, свою роботу з ними.
- У 1996-1998 роках (за головування Михайла Лужецького) обіймав посаду заступника з гуманітарних питань. Тоді масово закривали дитсадки, і я тоді виступив з ініціативою збереження одного будинку. Сьогодні цей будинок став притулком для дітей-сиріт.
- Йдеться про дитячий будинок "Оранта"?
- Саме так! Крім цього, я наполіг на збереженні будинку колишнього РАГСу (тепер - картинна галерея по вул. Січових Стрільців). Ще тоді я відстоював позицію перед М. Лужецьким щодо будівництва на місці громадських туалетів пам'ятника Юрію Дрогобичу – там, де він зараз стоїть!
- ?!
- Недоліком Лужецького було те, що він не здатний був йти на рішучі кроки; зовсім інакше поводив себе пан Радзієвський. Це саме йому вдалося побудувати пам'ятник Ю. Дрогобичу (Котермаку).
- Розкажіть про повернення в дрогобицьку політику.
- Це вже було при керівництві Радзієвського, котрий запропонував мені посаду заступника з гуманітарних питань. О, тоді це був час "Ренесансу", який переживав Дрогобич.
- Детальніше, будь ласка?
- 2000 рік - відкриття пам'ятнику 2000-ліття Різдва Христового – Борцям за волю України. Також було впорядковано цю частину міста, яка стала окрасою Дрогобича. 14 жовтня 2001 року – спорудження в Дрогобичі пам'ятника Степану Бандері (одного з перших пам’ятників Бандері в Україні); впорядкування однойменного парку та прилеглих вулиць і багато інших необхідних речей.
- Пропоную Вам розповісти про третій Ваш прихід до влади. Кому належить ідея відкриття діалогу влади з міщанами на місцевих Інтернет-ресурсах: Вам чи голові Радзієвському?
- Ініціатива такого діалогу з допомогою ЗМІ належить всій команді. Я запрошую всіх журналістів за круглий стіл. Ми, представники міської влади є відкритими для вас. Всі рішення, які ми будемо приймати, будуть висвітлюватися, і я це обіцяю, а також щомісяця будуть проводитись прес-конференції з мером, мною і першим заступником міського голови.
- Ви сказали про команду. А яка Вам відводиться у ній роль?
- Консолідація депутатських корпусів Дрогобича і Стебника, оскільки там представлено 16 політичних сил.
- І який результат?
- Дехто чекає, щоб ми спіткнулись чи стали залежними, але я їм відповів, що цього не буде. Ми чітко бачимо перспективи (тут обличчя Т. Метика набрало дещо войовничого вигляду – М. Ф.). Найголовнішою метою сьогодні для нас є підняття рівня економіки Дрогобича та Стебника.
- А у яких Ви стосунках з першим заступником?
- Ми – партнери: вирішуємо питання міста колегіально!
- Ваші стосунки з міським головою?
- З повагою ставлюсь до нього. Це - справді особистість, сильна і цілеспрямована натура, яка ставить перед собою чіткі цілі і веде до здійснення мети команду, іншими словами – "двигун"!
- Чи прислуховується міський голова до Ваших порад?
- Так, він зважує на мої пропозиції.
- А розбіжності у вашій команді є?
- Чітко відповідаю: нема. Мер здатний розставити всі крапки над "і"; всі суперечливі моменти вирішуються в кабінеті голови.
- Ви будете вести публічну політику?
- Я буду створювати зв'язок між головою міста, громадськістю та ЗМІ.
- Хіба не виникає бажання деякі ЗМІ, м’яко кажучи, пригнути або привласнити?
- Можливо, хтось забув, що ми живемо у незалежній державі, де головним є свобода слова і демократизація суспільства. Ми будемо шукати порозуміння і шляхи співпраці. Попередник Олексія Радзієвського втратив інформаційне поле, а ми прагнемо його відродити повною мірою.
- Висвітліть пріоритетні кроки Вашої команди?
- Цього року ми налаштовані на головне: щоб ми гарно прийняли у себе тих, хто прийматиме участь в Євро-2012 з футболу. За цю ланку власне я й відповідатиму (облаштування Дрогобича, приведення до належного вигляду вулиць міста, розроблення туристичних маршрутів).
- Питання про 100 000 саджанців: хто буде підрядником? "Тандем"?
- По-перше, буде прозоро проводитися тендер. Так, "Тандем" буде приймати участь, але роботи по влаштуванню Дрогобича буде дуже багато. Буде також залучатись громадськість міста. В даний час міський відділ архітектури розробляє Проект на виконання цих робіт, тож не варто думати, що це буде самовільне і неосмислене висаджування дерев і кущів. Також будуть залучатися спеціалізовані фірми з благоустрою міста. Все це буде виконуватися під егідою архітектури. Також прозорим буде тендер з освоєння 40 мільйонів гривень, про що інформуватимемо громадськість через ЗМІ.
- Як буде розвиватись спорт на Дрогобиччині?
- Я вже думаю, коли ти нарешті про це запитаєш! (усміхається). Ми поставили за мету відродження спорту, але все будемо робити поступово. Побудуємо Льодовий палац. Це - загальнодержавна Програма, і в даний час ми відпрацьовуємо всі варіанти, щоб це в місті стало реальністю.
- Стан ДЮСШ жахливий! Прокоментуйте, будь ласка.
- Справді, ДЮСШ не відповідає цьому рівню, що раніше. Але не варто з цього робити трагедію. Ми над тим питанням також працюємо. До кінця року в ДЮСШ буде працювати басейн для плавання.
- А "Синєвир"?
- У цьому році ми не встигнемо його запустити, але він входить в комплекс стадіону, тож у 2012 він також запрацює .
- З чого ще почнете?
- З футболу. Відродимо команду "Галичина"!
- Коли?
- Цього року!
- А інші види? Зокрема, баскетбол?
- Все буде. У це важко повірити, але через один-два роки не буде людини, яка не помітить результату нашої роботи.
- І останнє запитання. Яка надалі очікує доля лазню на вул. Лепкого?
- Вона залишиться у власності громади міста, і крапка! Це - жахлива помилка попередньої влади, яка дозволила приватизувати частину лазні.
Наостанку хочу додати: я переконаний в тому, що вже восени місто Дрогобич набуде зовсім інших обрисів у значно кращих, шляхетніших тонах, ніж воно зараз є. З часом усі в цьому переконаються, якщо відбудовуватимемо місто разом.
- Дякую. Бажаємо здійснення всіх Ваших світлих задумів.
Переглядів: 6586
|
))))))))))))))))))))