Ефективність громадської ради у Дрогобичі

Надрукувати
Роздуми
08.04.2011
Робота У вівторок (12 квітня 2011 року) у Дрогобичі відбудуться перші слухання на тему громадських рад і їх встановлення. Відповідно до інформації редакції, вже сформована громадська рада не є конструктивною, бо ініціатори створення власноруч вписують правила гри і учасників. Тому подаємо уривок зі статті "Громадські ради: криза демократії чи її розвиток?", автор Наталія Окша.


... станом на березень 2011 року формування громадських рад перебуває на певному "екваторі" – вже проведено установчі збори з формування громадських рад при 20 центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях.

Водночас аналіз процесу формування зазначених рад дозволяє зробити певні невтішні висновки.

По-перше, надання ініціативним групам повноважень по підготовці установчих зборів з формування громадських рад і обмеження можливості впливу на цей процес органів виконавчої влади часто призводить до прийняття ініціативними групами незаконних рішень - безпідставні відмови у допущенні інститутів громадянського суспільства до участі у зборах, встановлення критеріїв до них, порушення процедури проведення зборів та ін.

Про таку ситуацію свідчать численні скарги, що отримує Кабінет Міністрів, публікації у засобах масової інформації, на ресурсних веб-сайтах для інститутів громадянського суспільства, у блогах громадських діячів. З іншого боку, будь-які спроби органів виконавчої влади втрутитись у ситуацію також наражаються на значну критику і звинувачення у незаконному впливі на роботу ініціативних груп з метою отримання "кишенькових" громадських рад.

По-друге, на жаль, інститути громадянського суспільства виявились не готовими до "саморегулятивного" процесу і делегування до складу громадських рад представників, які найбільш фахово представлятимуть інтереси громадськості. Здебільшого під час установчих зборів у кандидатів спрацьовує "інстинкт самозбереження".

У результаті до складу рад обираються усі присутні на установчих зборах представники інститутів громадянського суспільства, діяльність яких часто не стосується напрямків роботи органів виконавчої влади. Нерідко кількість таких інститутів набагато перевищує кількість організацій, що мають суспільний авторитет та значний експертний досвід.

По-третє, через вказані вище причини, кількісний склад громадських рад часто становить більше 100 осіб, що значно ускладнює управління роботою ради, збирання кворуму та досягнення консенсусу, пошук органом виконавчої влади приміщення для проведення засідань ради.

По-четверте, на жаль, виявилось, що для громадянського суспільства також характерні "рейдерські" процеси, коли пов'язані між собою інститути (як в результаті змови, так і через одного засновника, у тому числі всеукраїнські організації та їх територіальні осередки) захоплюють лідерство в ініціативних групах, під час проведення зборів з формування громадських рад або виборів керівництва рад.

По-п'яте, часто представники інститутів громадянського суспільства в повній мірі не розуміють основних завдань та специфіки роботи громадських рад, що здебільшого полягають у волонтерській (безоплатній) експертній роботі з підготовки пропозицій та зауважень щодо напрямків реалізації державної політики у певній сфері.

У результаті під час підготовки положень про ради починається боротьба за "міфічні" блага, якими нібито має наділяти членів ради орган виконавчої влади - від надання членам ради спеціальних посвідчень до прямих преференцій у вирішенні питань, пов'язаних з роботою органу виконавчої влади.

Зазначене призводить до дискредитації зусиль уряду, спрямованих на залучення громадськості до формування та реалізації державної політики. Громадські ради стають не кваліфікованими партнерами органів виконавчої влади, а платформою для боротьби між інститутами громадянського суспільства.

При цьому здебільшого під критику потрапляють самі органи влади, вплив яких на формування громадських рад постановою № 966 було зведено до мінімуму заради демократизації цього процесу.

Ці висновки, є лише нашим баченням ситуації, яка склалася. При цьому справа саморегуляції громадських рад є в більшій мірі справою самих громадських інституцій.

Що ж далі?

Зважаючи на всі перелічені проблеми, Міністерством юстиції готується проект урядового рішення про внесення змін до постанови Кабінету міністрів від № 996. Сподіваємось, що нове нормативно-правове регулювання дозволить формувати фахові громадські ради та налагоджувати ефективну співпрацю між ними та органами виконавчої влади.
 
Переглядів: 2399

Коментарі (4)
 
Що це за ради? Для чого вони потрібні? Хто і на що їх уповноважує? Щоб відволікти людей від роботи реальних рад (обласних, міських, сільських рад депутатів)? Громадськість повинна брати активну участь у виборі та роботі рад народних депутатів, а не якогось сурогату. Що тут ще обговорювати! Театр абсурду!
Рейтинг: 0+ 0-
 
Олько, 12:34 09 квітня 2011 р.
 
Як це буде виглядати в нас -партійці "лузери" які, не пройшли до місцевих рад, а амбіції існують.Ну і ближче до Влади , де можна щось попросити, виклянчити.Особливо їх активність буде збільшенна перед виборами.
Рейтинг: 0+ 0-
 
макс, 12:39 09 квітня 2011 р.
 
Геть ще одних паразитів! :(
Рейтинг: 0+ 0-
 
Олько, 12:55 09 квітня 2011 р.
 
Це буде називатися громадська зрада в яку війдуть зрадники Дрогобичан.Черговий ляпас для всіх нас.
Рейтинг: 0+ 0-
 
Василь, 13:14 09 квітня 2011 р.
Додати коментар
Ім’я:
Коментар:

 
© 2008-2018 Дрогобич Інфо → (сайт працює 3820 днів)