Українські телеканали дебілізують країну?

Надрукувати
Роздуми
Написав(ла) Юрій Федчак   
30.05.2011
ТелебаченняДо такого невтішного висновку прийшла заступник редактора журналу "Український тиждень" Наталія Петринська. У своїй аналітичній статті "Стічні канали" автор детально описує зміст телепродукції, яка щодня подається українськими каналами телебачення до уваги глядачів. Колектив видання поставив перед собою завдання декілька днів провести біля блакитного екрана з метою з’ясувати, яку поживу виносять із нього співгромадяни. Стало очевидним, що автор має рацію.

(натисніть на фото для перегляду, всього 2 фото)

Фото 2.

Пропонуємо нашим читачам деякі тези розлогої статті.

"Шукати нині в телепросторі нове, злободенне, цікаве – усе одно, що намагатися писати sms за допомогою стаціонарного телефону. Розумні люди, які відмовилися від цього магічного доповнення до дивана, вважають "ящик" рудиментом, але справляти поминки по телебаченню зарано – для мільйонів українців воно й досі залишається єдиним джерелом інформації (90% української аудиторії черпає інформацію саме з телепередач). Теми, що викликають резонансні обговорення інтернет-аудиторії, на українському ТБ може бути повністю ігноровано. Часом доходить до абсурду – коли топ-новиною випуску стає повідомлення про народження тварини в зоопарку, а водночас замовчують соціально значущу інформацію, яка могла б викликати протестні настрої. Наприклад, 24 квітня телеканали цілком проігнорували резонансне рішення ВР вивішувати разом із Державним прапором на 9 травня червоне полотнище. На Великдень ТБ позбавило глядача інформації іншого ґатунку – прохання УПЦ МП до Януковича надати їй права юридичної особи. Глядач не почув і не побачив свіжих соціологічних досліджень Центру ім. О. Разумкова, згідно з якими Януковича не підтримує майже половина громадян. Непоміченою і непроаналізованою залишилася смерть українського миротворця – майора В’ячеслава Суліна. Не згадали про початок реалізації Україною одного з найбільших контрактів у вітчизняній історії – на постачання зброї до Іраку. Змовчали всі й перший етап модернізації української газотранспортної системи, що має розпочатися вже цього літа… Складається стійке враження, що "Перший Національний", "Інтер" тощо виконують політичне замовлення: промивання мізків електорату", - резюмує авторка статті.

Справді, моральне знецінення інформаційного наповнення деяких телеканалів, здається, досягло свого піку. Такий висновок мимохіть можна зробити, переглядаючи телеканал "Новий". Що нам пропонує до перегляду цей канал? Російські дешеві і недолугі телесеріали "Бальзаківський вік або всі чоловіки сво...", "Вороніни", "Щасливі разом" тощо своїм змістом будуть доречні для перегляду швидше жителям зоопарків, для яких "зомбоящик" слугує більше патефоном, аніж джерелом інформації для українців. До того ж, одні і ті ж серії постійно повторюються, начебто в апаратурі студії трапився технічний глюк. У таких ганебних серіалах демонструється як буденна норма лицемірство і зневага: сина - до батьків, чоловіка – до дружини, батька - до дочки чи претензійні амбіції двох братів. Фактично за весь день – жодної цікавої, навчальної чи інформативної телепередачі. Можливо, частині глядачів сподобалися передачі на цьому каналі, однак проект "Зроби мені смішно" скоріше нагадує зйомки прихованою камерою змагання на приватній вечірці в гуртожитку дещо захмелілих студентів-заочників. Скоріш за все "зал" аплодує їм за командою "вожатого", бо фактично плескати там немає за що. Однак зовсім інше пропонує глядачам Новий канал серед ночі, коли, звичайно, 99,9% українського населення мирно спить. Саме в "Зоні ночі" приваблива телеведуча Ольга Цибульська українською мовою (нарешті!) пропонує глядачам справді цікаві документальні фільми про Україну, її історію та здобутки. Власне слово "зона" означає "простір між якими-небудь двома лініями"; відтак залишається здогадуватися, чому українська молодь в очікуванні пізнавальних програм повинна дочекатися 2 год. ночі – саме о цій порі відводиться їй пізнавальна ефірна "зона".

Отже, що для молодого покоління актуальними сьогодні є: недолугі вистави т.зв. театру одного актора чи пізнавальні телепередачі, що прищеплюють любов до рідної мови, книги, історії батьківського краю, його традицій, культури?

Сміх крізь сльози

"Розважальна функція нині – панівна для українського телеорганізму. У цьогорічному сезоні як ніколи подбали про те, щоб народ добре "поіржав". "Ящик" пропонує безліч "бугога"-варіантів: сімейні шоу "Розсміши коміка", "Зроби мені смішно", "Співай, якщо можеш", "Анекдоти по-українськи", сороміцький гумор для чоловіків "Голі та смішні", молодіжні серіали з примітивними жартами "Універ", "Інтерни", "Реальні пацани", а ще квартали, наші раші, файні юкрайни – всіх не злічиш. Звісно, в бажанні розважитися – нічого поганого, але телевізійну сміхову культуру поставлено на конвеєр, що не може не позначитися на якості, відтак глядач "на виході" завжди отримує дешеву примітивну комедію.

Телеканал "Інтер" узагалі виявив великодушність і дозволив сотням юних українців танцювати на самому майдані Незалежності. І дарма, що в кулуарах перешіптуються: ідея шоу "Майданс" одного російського політтехнолога – забронювати на рік наперед центр столиці, щоб унеможливити там протести. Це припущення можна списати на параною. Мовляв, "нічого особистого", просто пошук талантів...
".

Догодити всім

"Українські телевізійники суворо дотримуються гендерної рівності. Разом з програмами для жінок сусідить суто чоловічий продукт – "поющіє труси", кримінальні програми, псевдорозслідування, пропагандистські російські серіали про "Велику Вітчизняну війну", "велику Російську імперію", військових, бандитів, "ментів". Те, що сповнені тестостерону й адреналіну фільми про "справжніх чоловіків" є витвором агітпропу сусідньої країни, схоже, мало кого обходить. Дешеві й створені здебільшого під держзамовлення російські серіали в нас як купують, так і купуватимуть… Кілька українських телеканалів із "першої десятки" 2011-го збільшили закупи фільмів та програм із РФ у три-чотири рази проти минулого року… Страшно подумати, що може вирости з тих, хто в підлітковому віці вибудовуватиме пріоритети, орієнтуючись на подібний контент. Щонайменше вони створюють культ легких грошей, невігластва, кітчу, стереотипного мислення. Щонайбільше – дебілізують покоління".

І хата – не моя?

"Приземлений і нехитрий зміст ТБ-продукту можна було б іще якось проковтнути, якби не одна суттєва обставина. Зазвичай його подають у вкрай меншовартісній формі. За останній рік на українських телеканалах повсюдно закріпилися представники російської телеіндустрії, до того ж далеко не "першої свіжості". Здебільшого вони працюють ведучими, засідають як журі в різноманітних талант-шоу або ж беруть у них участь… Україна для них усіх – зручний запасний майданчик, адже, завершивши кар’єру в РФ, де конкуренція значно серйозніша, тамтешні "звьозди" мають змогу заробити чималі гонорари на нашому ТБ. Водночас безбожно халтурячи й навіть не намагаючись заглибитися в місцеві "колоніальні" реалії, а ще, звісно ж, ігноруючи українську (державною мовою в більшості передач звучать лише запитання у вікторинах чи закадровий текст)…".

Чому?

Звичайно, нема потреби передавати кожне слово авторки статті, але в доказ такої дешевизни пропонованого нам російського чи американського телепродукту слід згадати також про телесеріали, в яких за кадром чути сміх невидимої групи глядачів. Іноді губишся у здогадах: чи це нам "крутять" контрабандний фільм, скопійований підпільно в глядацькому залі російського кінотеатру, чи це просто нам "підказують": мовляв, українцю, ось цей епізод є смішним, можна сміятися.

Варто також додати, що увага майже 80% українських глядачів прикута до телепрограм каналів, які контролюють лояльні до влади олігархи та бізнесмени. Керівництво держави фактично забезпечило собі маніпулювання громадською думкою… Крім цього, рідко можна почути українську пісню, як і українську мову в українському радіоефірі. Важко вже й пригадати, коли ми востаннє чули українські пісні у виконанні дрогобицького гурту "Соколи", співаків Софії Ротару, Інеси Братущик, Алли Кудлай, Івана Поповича, Павла Дворського, Миколи Гнатюка, Назарія Яремчука, Олександра Морозова, Оксани Білозір… У лютому місяці цього року львівська журналістка газети "Високий Замок" Галина Гузьо це питання підняла на шпальтах газети, однак чомусь суспільство на це реагує досить інертно і неохоче. Але це вже – тема іншої публікації.

Джерело: tyzhden.ua

Переглядів: 3659

Коментарі (21)
 
я от вже давно зрозумів, що по телебаченню нема що дивитися. і ще одна обставина, яку хотів би відмітити - в інтернеті скажімо, я можу обирати, що дивитися а що ні, а там (ще як мало каналів) дивишся тільки те, що тобі нагло сують. Рідко коли побачиш якийсь гарний фільм чи цікаву телепередачу. А оці дешеві комедії і шоу - просто нема слів
| Ukraine, Lviv
 
, 15:50 30 травня 2011 р.
 
Файна стаття. "Український тиждень" взагалі багатий на цінний та актуальний варіант. Хто має зайву копійку в кишені, пидписуйтесь на журнал. Ми в Рівне на Клуб виписуємо щомісяця, підтримуємо українського актуального видавця принаймні у такий спосіб.
| Ukraine
 
, 17:17 30 травня 2011 р.
 
Зомбівізор..
| Netherlands
 
, 17:23 30 травня 2011 р.
 
А куди поділись дитячі передачі? А для людей за їх інтересами чому нема програм? Не всі ж "зависають" на серіалах.  
Нас або лякають, або смішать - коли як. Мета одна: збити з власної думки, нав'язати потрібну комусь, знизити критичність і об'єктивність.
| Ukraine, Kupyansk
 
, 19:08 30 травня 2011 р.
 
Поздоровлення Юлії Тимошенко зі святом Останнього дзвоника 
27.05.2011 11:02  
 
Дорогі друзі!  
 
Учні, вчителі, батьки!  
 
Ось і прийшов той час, який всі ви так довго чекали. Для вас пролунає останній дзвоник. Малечі він сповістить про те, що настала чудова пора - літні канікули. Хочу побажати, щоб вони були незабутні, веселі та цікаві. Знаю, що восени, коли ви повернетесь за шкільні парти, буде про що розповісти друзям. 
 
Для випускників цей останній дзвоник буде трошки сумним, тому що він сповістить про розставання з дитинством і про те, що вже завтра настане доросле життя. Я дуже хочу, щоб всі молоді люди вступили до тих навчальних закладів, які вони для себе обрали, отримали гарну сучасну освіту і улюблену професію. Впевнена, що всі ми - батьки та вчителі - пишатимемося вашими досягненнями.  
 
А вчителям і батькам я хочу побажати в цей день мудрості та терпіння. Виховувати та навчати дітей важко, кажуть, що це іноді невдячна справа, але я вірю, що наші діти нас не підведуть. І своїми справами доведуть, що українці найінтелектуальніша та найрозумніша нація. Успіхів вам та натхнення!  
 
Як кажуть, доброї дороги!  
 
 
 
Ваша Юлія Тимошенко
| Ukraine, Lviv
 
Я, 19:08 30 травня 2011 р.
 
*** 
 
Оффтоп.
| Ukraine, Lviv
 
dusia, 19:37 30 травня 2011 р.
 
Хороша стаття, але не зовсім в точку! В кожного є вибір - який канал і яку передачу дивитись! На рахунок того, що прикривають соціально-значимі новини - брехня! Для того треба дивитись відповідні канали новин - тоді буде вам інформація і про модернізацію ГТС, і про червоний прапор, і інші новини! А коли ви дивитесь загальні канали з новинами біля сьомої вечора на півгодини, де третина часу - спортивні новини - то про що ви хочете довідатись?А основна маса серіалів дійсно для дибілів! На рахунок закупівлі фільмів в РФ - не робіть з кіноіндустрії політики - це звичайний вид підприємницької діяльності! І в РФ нормально ці фільми/серіали клепають - вони на цьому заробляють гроші! Я думаю, їм наплювати, чи зомбують ці фільми когось, чи ні, головне - на виході нормальний заробіток! Ніхто ж не забороняє в нас знімати нормальні фільми/серіали! Але в нас ця індустрія недолуга - згадайте один із перших українських серіалів - "День народження буржуя" і його продовження - ні змісту, ні суті, і пропагує те ж, що і всі інші американські та російські серіали - гроші дають владу, яка закриває всі інші питання, в тому числі і порушення закону - так що вперед по легкі гроші - все решта збоку! А серіал про Роксолану - примітив дешевий!
| Ukraine
 
, 08:27 31 травня 2011 р.
 
А що ви маєте проти нашого народу? Ми – діти незвичайної землі. Тисячолітнє коріння нашого народу є міцною основою для відродження і зростання. В нас і навколо нас – спадщина Індо-Європи і Трипільської культури, Скіфії і слов’янства.  
 
Ми – прямі нащадки Київської Русі й Галицько-Волинської держави, Запорізької Січі й Гетьманщини.  
 
Ми пишаємося українцями, які творили нашу Батьківщину, жили і вмирали за її свободу. Їхня жертовність є прикладом і для нас. 
А те що відбувається зараз в Україні - війна, інформаційна війна.Ключовим чинником конкурентоспроможності народу, особливо в сучасних війнах, є наявність своєї мови, обов'язкової для всіх громадян держави. Національна мова збільшує духовну силу народу, зміцнює його егрегор, посилює його здатність до Спільної Дії задля Спільного Блага і як результат — створює кращі умови для пошуків персонального щастя. Крім того, мова — це бойовий код, зрозумілий для своїх і незрозумілий для ворога. Тому при створенні національних держав, які претендували на сильну політику, першим було питання державної мови. Експансія чужих, отже — ворожих держав розпочинається з просування ними власної мови. Циркулювання в середовищі країни мови іншої держави шкідливіше, ніж циркулювання її валюти. Народ, який спілкується мовою іншої держави, стає беззахисним перед зовнішніми маніпуляціями.  
Ось чому потужні світові держави так різко реагують на проникнення в їхнє середовище іноземних мов, навіть тоді, коли державній мові нічого не загрожує. Єдина державна мова — це єдність нації та її сила.
| Ukraine, Sumy
 
q, 13:12 31 травня 2011 р.
 
"Багато українців звикли починати свій робочий день під мелодію Державного гімну, який щоранку, о 5.55, у супроводі відеоряду звучить на Першому національному. Головна пісня країни надихає до натхненної праці, збуджує патріотичні почуття, додає сил, гарного настрою. Дає можливість кожному з нас ще раз відчути себе громадянами суверенної держави. Однак від недавнього часу режисери телеканалу цей піднесений настрій глядачам відчутно псують… 
 
Відразу після виконання гімну в ефірі з’являється заставка «Ранкова молитва». А точніше було б написати – «Утренняя молитва». Бо не знати за чиєю вказівкою державний канал, де апріорі мала би домінувати державна мова, змушує 46-мільйонний народ України слухати молитву… російською мовою. Інакше як викликом, дискримінацією національних почуттів переважної частини населення нашої країни це назвати не можна. Українське телебачення останнім часом майже повністю перейшло на російськомовні фільми, новини, спортивні репортажі, політичні і розважальні шоу. Тепер нас з вами спонукають засвоювати російською мовою і молитви… 
 
Про «Утреннюю молитву» як ймовірний інструмент впливу іноземної держави на уми українців запитував міністра закордонних справ Костянтина Грищенка народний депутат від «БЮТ-Батьківщини» Степан Курпіль. Цікавився: «Чи це якась домовленість між Україною і Росією? Чи це така політика уряду у релігійній сфері, чи просто дурість доморощених малоросів?». Голова зовнішньополітичного відомства не знав, що відповісти. Сказав щось незрозуміле про свободу вибору, яка, мовляв, забезпечена законодавством. Ніяк не прокоментували мовної політики на державному каналі і в керівництві Першого національного. Зробили вигляд, що нічого надзвичайного нема. Отож і далі мільйони українців української молитви на українському телебаченні не чують..."
| Ukraine, Sumy
 
q, 15:36 31 травня 2011 р.
 
Стаття-рульна.  
По ящику увесь день повністю русифікований ефір. А жаль... :sigh :sigh
| Ukraine, Lviv
 
, 19:48 31 травня 2011 р.
 
Купіть додому кілька телевізійних каналів й дивіться те, що вам подобається. 
 
Взагалі дивуюсь звинуваченням у зомбуванні, одибіленні. Коли ти заглядаєш у коробку під назвою телевізор, то ти це робиш по добрій волі. Ти готовий до споживання продукту, який тулять тобі з екрану твого ящика. 
 
Не подобається продукт? Зміни постачальника.
| Ukraine, Lviv
 
maxt_t, 21:44 31 травня 2011 р.
 
Чого чекаємо? На зиму?  
Потрібно обєднуватися і вперед на знищення злочинно-мафіозної влади. Малі протести на рівні промисловців це пуста трата часу. Потрібно якнайшвидше оріганізовувати загальнонаціональний попереджувальний страйк (тестовий) а потім масштабний і довготривалий страйк аж поки всі до одного не залишать владу без права займати будь-які керівні посади!
| United States, Washington
 
Іван, 22:05 31 травня 2011 р.
 
Мля, два дебіла і я третій. 
Переслідую хоч просвітницькі цілі.
| Ukraine, Lviv
 
maxt_t, 22:18 31 травня 2011 р.
 
Вельмишановні Іван та Бас я вибачаюсь за те, що забруднюю вашу планету своїм існуванням. Простіть мене.
| Ukraine, Lviv
 
maxt_t, 22:22 31 травня 2011 р.
 
maxt_t______________ Вам пробачать, бо Ви ще нікому нічого не заперечили. А мені бас не простить, бо лишень він кнопку Enter натисне, а я йому щораз прищепкою Exit по аксонах. :grin Але він тепер вже не Бас, бо простудився, захрип від "двуязичія", тому він тепер для нас - Сочучтвующий.
| Ukraine, Lviv
 
Франсуа, 00:29 01 червня 2011 р.
 
Франсуа мені цікаво з вами зустрітись. 
 
Ось мій мобільний: *** (видалив Адмін) 
 
(Я знаю, що роблю)
| Ukraine, Lviv
 
maxt_t, 01:01 01 червня 2011 р.
 
maxt_t_____________ Дякую за пропозицію зустрітися! Ваш номер мені вже відомий давно. Я Вас знаю. Матиму час - подзвоню.
| Ukraine, Lviv
 
Франсуа, 01:28 01 червня 2011 р.
 
Зміст зустрічі?
| Ukraine, Lviv
 
макс, 13:21 01 червня 2011 р.
 
Макс хочуть бути третім ?
| Ukraine, Zaporozhye
 
;), 14:48 01 червня 2011 р.
 
"Хто є справжнім власником найбільшої медіа-групи в Україні, якою, за твердженням преси, управляють російські політтехнологи? 
 
Хто є власником нового монополіста з розповсюдження цифрового телебачення "Зеонбуд"? 
 
Може знову Хорошковський? 
 
Спробуємо пошукати відповіді на ці запитання завтра о 21:00 на ТВі з Юлією Тимошенко та Іриною Геращенко - "ВЕЧІР З МИКОЛОЮ КНЯЖИЦЬКИМ". На інші питання теж пошукаємо відповіді. Окрім того поговоримо з Леонідом Фінбергом про книговидавництво і з Святославом Вакарчуком – про сучасну музику. З послом України в Білорусі Романом Безсмертним обговоримо вплив білоруської економічної кризи на майбутнє наших стосунків міждержавних та геополітічних."
| Ukraine, Lviv
 
q, 21:54 01 червня 2011 р.
 
Цікаві факти про Голландію, перегляд телевізору Сочуствующий напевно проводить виключно після відвідин coffeeshop :) 
А тепер по суті, телевізор не дивлюсь вже давно, оскільки дивтись практично нема що і реклама (ну повністю дибільна, невідомо на кого розрахована) займає половину ефірного часу, не спорю, телеканалам також треба гроші, але тоді будьте такі ласкаві забезпечити нас якісним продуктом, а не цим, вибачте за слово гім***, типу "весь день тру, дивись, мені навіть спортзалу не треба", в якій знову ж присутні якісь наркотики, оскільки мультяшні герої з'являються невідомо звідки, а куди дивилась жінка до весілля, і за кого вона вийшла заміж, якщо він не може посмажити рибу, не перетворивши дім на Содом і Гомору... факт того, що говорити можна довго, але вибір у нас небагатий, або дивитись, або не дивитись і на мою думку, другий варіант привабливіший :)
| Ukraine, Kiev
 
Юрій, 01:28 10 червня 2011 р.
Додати коментар
Ім’я:
Коментар:

 
© 2008-2018 Дрогобич Інфо → (сайт працює 3672 дні)