Резонансною в м. Дрогобичі виявилася стаття "Культура Дрогобича або "Механічний апельсин" і Коростельова". А стала ця стаття такою резонансною, на мою думку, тому, що вона зачепила дуже болючу рану на тілі нашого суспільства: великий упадок моралі, духовності та відчуття національної приналежності. Це видно вже й неозброєним оком і не може подобатися тверезомислячій частині Нашого Українського Народу.
Я вирішив опублікувати цю статтю-коментар, оскільки за тематикою вона збігається з моєю наступною статтею, яку я готую про те, як організовується відпочинок та оздоровлення дітей Дрогобиччини і що за цим криється.
Перед тим, як писати цей матеріал, я дуже уважно перечитав усі коментарі до вищеназваної статті. Признаюся, що при цьому мене не покидали подвійні почуття: гіркоти за сьогодення нашої з вами Батьківщини України та гордості за Наш Український Народ. Принаймні, за його невичерпне почуття гумору.
Цю свою статтю я викладу у вигляді запитань та відповідей. Оскільки запитань виникло в моїй голові дуже багато. Як, напевне, і в кожного з читачів, хто прочитав вищеназвану статтю.
Тільки одразу ж хочу наголосити: я ні в якому разі не претендую на роль судді у вищій інстанції, вирок якого оскарженню не підлягає. Це просто мої особисті враження і роздуми.
Отже:
1. Чи можна закинути якісь звинувачення авторові статті?
Ні, не можна. Людина просто відгукнулася на поклик своєї душі, показала нам ту проріху в нашому суспільстві, яку ми почасти не помічаємо, вдаємо, що не помічаємо або не можемо нічого зробити. Принаймні - наразі. Тим більше, що автор - жінка. А жінкам болить питання, яке стосується дітей, якнайбільше. Адже вони переносять такий невимовний біль вже при їх народженні. Тому ми повинні їй тільки подякувати за її вчинок.
2. Чи можна закинути якісь звинувачення колективові сайту "Дрогінфо" у якійсь заангажованості чи непристойному вчинкові?
Ні, не можна. Завдяки тому, що сайт "Дрогінфо" опублікував цю статтю, так би мовити, тицьнув нас всіх носом у те багно під нашими ногами, яке ми або не помічаємо, або вдаємо, що не помічаємо, ми отримали врешті можливість протерти свої очі і роздивитися навкруги: що ж, зрештою, діється навкруги нас, допоки ми зайняті нашими повсякденними клопотами? Чим займаються наші діти? Що робиться в нашій державі, накінець.
Ні, за цей їхній вчинок ми повинні не тільки подякувати, а й низько вклонитися працівникам сайту "Дрогінфо". Цим мужнім людям, які витримують всю цю напругу. А це, повірте, зовсім не легко. Знаю все із власного досвіду.
3. Чи повинна стаття і далі залишатися на сторінках сайту "Дрогінфо"?
Так, повинна. І то на першій сторінці. І всі статті подібного спрямування повинні бути викладеними на першій сторінці і там залишатися довго-довго. Щоби вони нагадували нам, як звук дзвону-набату, яка небезпека очікує нашу українську націю через нашу байдужість.
4. Чи можуть змусити працівників сайту "Дрогінфо" зняти цю статтю зі сторінок сайту?
Відповідь однозначна - ні, не можуть.
Я особисто знаю Максима, керівника сайту "Дрогінфо". Це мужня, вольова і цілеспрямована людина. Олександр Коростельов також його знає, тож збрехати мені не дасть. Напевне ж, під стать керівникові, і всі працівники сайту є йому подібними. Принаймні, як ми всі переконалися, досі ці люди мужньо все витримали. Отже, про це і мови не може бути.
5. Чи може сайт "Дрогінфо" зняти цю статтю зі своїх сторінок?
Так, може. Не в силу якихось залякувань чи шантажу, а в силу того, що ці люди можуть зрозуміти становище сім’ї Коростельових.
6. Чи може сім’я Коростельових подати позов на працівників сайту "Дрогінфо" до суду?
Однозначно, що ні. Олександр Коростельов є людиною тверезомислячою. Принаймні, таким він повинен бути. А тверезомисляча людина повинна спершу все переосмислити і зробити відповідні висновки.
З другого боку:
Бачачи, з дозволу сказати, всенародну підтримку сайту "Дрогінфо", Олександр Коростельов не може собі дозволити поставити на шальку терезів усе, що він здобув за довгі роки. Адже всім відомо, що з журналістами, зі ЗМІ жарти погані. А Максим і сайт "Дрогінфо" мають друзів і користуються повагою не тільки на теренах Дрогобиччини. Наскільки мені відомо. І ще невідомо, чим все це може закінчитися. На мою думку, для пана Коростельова зараз є найважливішим якось залагодити цю справу. Чим все це закінчиться - я собі до голови не беру. Принаймні, я спокійно сприйму кожне вирішення цієї справи. Бо ми повинні навчитися якось залагоджувати протиріччя у нашому суспільстві.
Тим більше, що Олександрові Коростельову, напевне, не дозволять зробити такий необачний крок і його ж однопартійці. Бо тим самим він би викликав, образно кажучи, вогонь в сторону цілої партії.
7. Чого більше від цієї статті - користі чи шкоди?
Шкоди, однозначно, ця стаття нам не принесла. А от користі обрахувати неможливо. Адже цю статтю (і коментарі до неї) прочитали тисячі читачів. При цьому з різних куточків України та поза нею. А також працівники різних галузей: держслужбовці, працівники освіти, культури тощо. Я вже не говорю про пересічних громадян. Ця стаття стане темою для обговорення чи дискусій не на одному поважному засіданні. Користь - неспівмірна.
Як я вже говорив, наступною темою, яка буде викладена мною на цьому сайті під первинною назвою "Стратити не можна помилувати", буде інформація про те, як влаштовуються тендери, коли йдеться у який із таборів літнього відпочинку та оздоровлення відправляти дітей дрогобичан. І що твориться за завісою тих оборудок.
P.S. Прошу вибачення у Вас, шановні читачі, за можливі технічні помилки. У мене просто немає часу, щоби відредагувати матеріал. Ми всі з Вами напередодні великого свята - Дня Незалежності України. А я, як керівник ГО, займаюся організацією святкування, яке відбудеться в с. Лішня 24 серпня. Починаємо ми зі Служби Божої у Храмі с. Лішня о 10.00.
З повагою до Вас, Читачі,
Тимофій Хащівський, отаман Дрогобицького козацького куреня ім. Івана Богуна УК.
Переглядів: 7130
|