 Минулого четверга, шостого жовтня, завершила свою роботу чергова сесія Дрогобицької міської ради. Як і було написано у минулому номері "Тустані", на пленарне засідання прийшло на 10-15 депутатів більше, ніж було на попередньому. Ця цифра коливалась, і скільки справді народних обранців було в сесійній залі, так достеменно й не вдалося встановити, - і не тому, що депутати то виходили, то заходили. Михайло Ваврин казав, що насправді їх 41, а тому не можна вважати законними результати голосування, проте лічильники, яких він пропонував змінити, настоювали на цифрі 45.
Бажання міського голови Олексія Радзієвського, озвучене ним на понеділковій нараді, було задоволене: депутати виставили на конкурс для приватизації "Хвилю", "Тустань" і "Берізку", хоча на попередньому пленарному засіданні не вдалося набрати достатньої кількості голосів. Самого мера на сесії знову не було, хоча депутат Михайло Ваврин привселюдно стверджував, що той сидить у своєму кабінеті. "Полювали" за Радзієвським і кореспондент з оператором телеканалу "ЗІК", але "невловимий месник" не трапився їм на дорозі.
Чітко лінію міського голови щодо приватизації провів секретар ради Тарас Метик. Він знав, що більшість голосів для "потрібних" питань є, і тому спочатку ставив питання про приватизацію об’єктів, а тоді інші пропозиції відпадали самі по собі. Цього разу роль "важкої артилерії" виконували не лише секретар сесії Михайло Лужецький, а й завідувач одного з відділів міськвиконкому і за сумісництвом депутат Ростислав Росоха, заступник міського голови і за сумісництвом депутат Андрій Янів, один із лічильників і за сумісництвом депутат Богдан Недбальський.
Проте основну роль у тому, що вищевказані об’єкти були виставлені на конкурс для приватизації, відіграли депутати Роман Курчик і Богдан Звір, яких Михайло Ваврин (втім, не називаючи прізвищ) назвав "тушками", що, "як кури в баняку, голосують за те, що їм скажуть". В кулуарах цих депутатів уже назвали N 26 і N 27, адже саме їхні голоси стали вирішальними в тому, аби "бажання" Олексія Радзієвського щодо приватизації було виконане. Чому вони поміняли свою позицію, адже на попередньому пленарному засіданні говорили зовсім інше і не голосували за приватизацію, - залишається загадкою.
Депутат Степан Федак укотре наголошував, що комісія виступила проти приватизації об’єктів комунального майна. До нього не тільки не дослухались і не лише включили ці об’єкти до приватизації, а й вирішили їх приватизувати шляхом конкурсу, хоча зазвичай це робиться на різних сесіях.
Михайло Ваврин попередив, що, мабуть, не уникнути судів у цих справах, як це було минулого року.
Сергій Гориславський наголосив на тому, що питання набуло політичного присмаку, а тому слід його зняти з розгляду. Він нагадав слова Олексія Радзієвського, що "Тустань" треба продати не менше ніж за 15 мільйонів гривень. Але хто дасть такі гроші? Ось і стане об’єкт руїною, як свого часу "Прометей", аж поки його не викуплять за безцінь. На його думку, треба терміново міняти керівника підприємства і заслухати його звіт, чому він довів "Тустань" фактично до банкрутства.
Петро Суда обурювався тим, що зіштовхують депутатів лобами, приховують інформацію, хто ж насправді хоче придбати ці об’єкти.
Роман Яцків зауважив, що в "Тустані" договори з підприємцями укладені до 2013 року і треба подумати, що станеться з трудовими колективами.
На закид Андрія Яніва, що не вистачає коштів на ремонт доріг, Богдан Іванців відповів, що якщо ці об’єкти й продадуть, то гроші надійдуть лише наступного року.
Олег Хрущ зауважив, що якщо хтось не згоден з внесенням об’єктів до приватизації, то не матиме змогу оскаржити це, адже вже прийняли рішення про їх приватизацію шляхом конкурсу.
А Роман Муль прямо запитав у начальника юридичного відділу міськвиконкому Олега Петренка: "Чи вступило рішення про включення об’єктів для приватизації, якщо не минуло п’яти днів, коли міський голова має його підписати, а вже прийняли рішення про приватизацію шляхом викупу?", - на що юрист, нічтоже сумняшеся, як казали древні слов’яни, дав позитивну відповідь. Можна лише здогадуватися про правочинність інших рішень, прийнятих юридичним відділом.
Намагався зупинити "гарячі голови" Володимир Ямельницький, але все йшло за планом, розробленим в одному поважному кабінеті.
Отже, влада зробила рішучий крок у приватизації комунального майна. Замість передвиборчих обіцянок створювати щось нове іде банальний розпродаж за безцінь. Скільки б не виручили коштів, їх усе одно не вистачить на ремонт доріг, тим більше, що наприкінці жовтня вже обіцяють перший сніг. А відтак почнуться голосування за новий бюджет. Доріг нема, грошей нема, зате ласі об’єкти потраплять в конкретні руки до приватизаторів від влади.
У Дрогобичі вже називають конкретні прізвища - і сліди ведуть до високопосадових осіб у ратуші. Схема до болю проста. А громада мовчить, ніби її це не стосується. Саме за мовчазної згоди більшості агресивна меншість творить свої не завжди чисті справи.
Переглядів: 10067
|
Кого собі вибрали ті вами і керують , так що мовчіть в тряпку .
І взагалі, за рік навіть цьом від кобіт тут реально не заробив 
, то що мені тут робити? 