З депутатом міської ради від партії "Пора" Петром Сушко домовитися про інтерв’ю не так легко. Це – непосидюча особистість, яку можна зустріти то у львівських інституціях, то в стінах Дрогобицької міської ради, а нерідко депутат перебуває з робочими питаннями у відрядженні. Але з обіцяних мною десяти хвилин розмова з начальником Дрогобицького міського відділу освіти Петром Сушко затягнулася майже на півгодини.
(натисніть на фото для перегляду, всього 1 фото)
Деяка одержана інформація призводить до невтішних роздумів з огляду на перспективу, з іншого боку Петро Ярославович дає оптимістичну надію. Зрештою, користуючись нагодою, посадовцю були задані й інші питання, що стосуються проблем освіти. Отже, передусім основне запитання до депутата:
- Минув рік. Що Вами, як депутатом міської ради, зроблено за той час?
- Можливо, депутатам-мажоритарникам легше, бо вони проходили від певного виборчого округу. Вони мають певний мікрорайон виборців, і в основному вирішують проблеми, які стосуються житлово-комунального господарства. В мене – дещо складніше, бо я відповідаю за дуже велику галузь, яка нараховує 20 шкіл, 16 дошкільних і 6 позашкільних закладів освіти. Це - приблизно 2400 працівників, 9370 дітей в школах та близько 2500 дітей позашкільних закладів. Тому в першу чергу як депутата міської ради, якого підтримала освітянська галузь, болять питання, які стосуються функціонування і створення умов для роботи навчальних закладів відділу освіти. Коли відбулися вибори, ми ввійшли в процес формування бюджету. Нас тоді поставили в рамки діючого законодавства і контрольних цифр. Але коли дали контрольну цифру відділу освіти в сумі 67 мільйонів гривень на противагу 71 мільйон гривень в минулому році, то ми навіть не могли ввійти за законом захищеними статтями у забезпечення навіть найнеобхіднішого. Мені, як депутату і секретарю бюджетної комісії вдалося вирішити ряд питань, в першу чергу при формуванні бюджету. Згідно законодавства такі позашкільні заклади, як Палац школяра, Будинок науково-технічної творчості, Стебницький Будинок науково-технічної творчості учнівської молоді повинні фінансуватися з місцевих бюджетів. Завдяки мого депутатства різниця в розмірі 2, 4 млн. грн. була додана на фінансування позашкільної освіти, оскільки маю змогу працювати в бюджетній комісії та приймати участь у таких процесах. В кінці 2010 року не було проведено через казначейство близько 3 млн. грн., зокрема 1, 2 млн. грн.. – за тепло, 400 тис. грн.. – на фінансування позашкільних закладів, тож ця сума була додана до бюджету 2011 року. Зрештою бюджет відділу освіти становив 72 млн. грн., а не 67 млн. грн. Хоча навіть ця сума на даний час є замалою для потреб такої великої галузі.
- А яка сума грошей зараз фактично потрібна?
- У нас дещо інакше відбувається формування бюджету, ніж у районі. Наприклад, якщо в районі є школа в селі, то оптимізувати мережу неможна. Нам держава дає кошти з розрахунку на одного учня, але згідно Закону "Про освіту" вказано, що кількість учнів в класі має становити 30 чоловік. І тому розраховують: якщо у нас є 20 шкіл, а в цих школах навчається 9 369 учнів; цю кількість ділять на тридцять – значить у нас має бути стільки-то класів, і з такого розрахунку стільки грошей надається. Але якщо у нас є школа № 8, де навчається 200 учнів, чи школа № 3 в центрі міста (185 учнів), чи школа № 9 (150 учнів), чи початкова школа в с. Сілець, де навчається всього 29 учнів, і тому якщо б ми мали таку наповнюваність, то б вкладалися в цей бюджет. Фактично середня наповнюваність виходить в межах 25 учнів, тож ми ніяк не вкладаємося. Держава не хоче зрозуміти те, що місто виконує делеговані функції, і коли кошти дають нам на утримання освіти, стає зрозуміло, що тих коштів не вистачає. Тоді доводиться дотувати з місцевого бюджету. От саме тому важливу роль відіграє депутатський корпус, а саме депутати, які лобіюють інтереси своєї галузі. Я лобіюю інтереси галузі освіти. Дещо вдається, а дещо й ні.
Позитивним є той момент, що коли наші працівники йшли у відпустки, одноразова виплата в сумі 11 млн. грн. впродовж червня і липня була великим навантаженням для міського бюджету. Проте всі працівники пішли у відпустку, отримавши при цьому відпускні за два місяці і виплати на оздоровлення. Разом з тим до законом захищених статей належить виплата допомоги на оздоровлення педагогічним працівникам. Техперсонал не відноситься до цієї категорії, і їм виплата не є обов’язковою, якщо виникають якісь проблеми. Однак вже 2 роки підряд техперсонал отримує допомогу на оздоровлення, що в цьому році зайняло суму 540 тис. грн.
- Це зрозуміло, але сьогодні я до Вас завітав не як до керівника, а як до депутата, тож в чому зв'язок?
- (усміхається) Річ в тім, що якби я не був депутатом міської ради, то би не вдалося захистити ці потреби для освіти. Коли постають питання інвестицій з обласного бюджету, то мені легше знайти підтримку будь-якої комісії щодо скерування відповідних листів та клопотань. Наприклад, в січні цього року ми відремонтували і відкрили дві групи в Стебницькому дошкільному закладі (№ 21) в крилі, яке вже 15 років було занедбаним і перебувало в аварійному стані. Тепер в Стебнику не постає питання з чергою. Все це – завдяки депутатської діяльності.
Закінчується рік, і всі міста обласного підпорядкування перебувають в однаковій ситуації. Місячного бюджету не вистачає всім: і освіті, і закладам охорони здоров’я чи культури. В бюджеті, що формувався – свідомо занижені цифри.
- Які прогнози на наступний рік?
- Все залежить від того, які правила гри будуть розроблені в Кабінеті Міністрів України, бо контрольну цифру, яку нам скинули – це 83 мільйони гривень, водночас заробітна плата в сумі зросла на 15 мільйонів. Враховуючи те, що перша і друга статті заробітної плати сягають майже 50 мільйонів, до цього ж пятнадцятивідсоткове підвищення розміру заробітної плати плюс затрати на енергоносії, то до кінця наступного року нам не вистачатиме близько 7 млн. грн. Враховуючи на даний час ситуацію в державі я не роблю рожевих прогнозів. Якщо загалом по Україні на наступний рік закладають цифру 93 мільярди гривень на потреби освіти, то фактично ця сума повинна становити 150 млрд. грн. Отже, аналогічно й по Дрогобичу: контрольна цифра становить 83 млн. грн., а потреба – щонайменше 90 мільйонів гривень.
- То які шляхи вбачаєте у виході з такої ситуації?
- Скоріш за все, знову стоятиме вимога щодо проведення оптимізації, тобто скорочення працівників. Можливо, постане навіть питання у доцільності такої кількості навчальних закладів в Дрогобичі...
Зараз постає питання про внесення змін в законодавство України про те, що організація чи реорганізація шкільної освіти має відбуватися при погодженні з територіальною громадою. Якщо у 2003 році було загалом 484 класи в школах, а це – 15 975 учнів, то зараз – 9 369 учнів у 379 класах. Тобто понад 100 класів зменшилося; на 6 000 дітей зменшилася загальна кількість, а кількість навчальних закладів залишилася незмінною. Оце – серйозна проблема, яка буде стояти на рівні держави та області, адже з кожним роком фактично видатки на утримання зростають, а коштів щороку не додають. Тому і наша фракція буде відстоювати ці питання, і я, як депутат, буду лобіювати питання перш за все для наших освітян.
- В такому разі у наступному році можна очікувати хвилю протестних акцій освітян, адже відбудеться чергове масове звільнення з місця роботи?
- В цьому році в Україні понад 100 шкіл припинили свою роботу в зв’язку з відсутністю дітей, з них у Львівській області - 13 шкіл в сільській місцевості, де в перший клас не прийшло жодного учня. У Дрогобичі навпаки, відбулося зростання загалом на 60 дітей в порівнянні з минулим роком. Але згідно даних статуправління в майбутньому існує тенденція на зменшення народжуваності близько на 100 дітей в рік.
- Чи вважаєте за доцільне запровадити у наших школах робоче місце охоронця?
- В обласних центрах школи укладають договори з службою охорони. Охоронці відтак стежать за порядком на територіях навчальних закладів та в приміщеннях шкіл. Оплата праці за охорону – за рахунок батьків. У нас таке не передбачене, щоправда колись така послуга охорони порядку надавалася в школі № 14. У школі № 2 нещодавно відбувалося опитування батьків, тож багато батьків схвально відгукнулися щодо запровадження служби охорони в стінах навчального закладу… З огляду на те, що відбувається в нашій державі, можливо в тих школах, що розміщені в центральній частині міста було б непогано запровадити таку охорону. Особливо тепер, коли світловий день стає щораз коротшим, а в школах відбувається гурткова чи позакласна роботи, вечори чи дискотеки, відтак в школу з вулиці може зайти будь-хто з чужих. Але поки що таких прикрих випадків в міських школах ми не мали.
- Ваш погляд на продаж алкогольних напоїв поблизу навчальних закладів міста?
- Моїм першим депутатським запитом, зареєстрованим в міській раді, було звернення щодо проведення перевірок отих торгових точок, які біля навчальних закладів торгують алкогольними напоями і тютюновими виробами. Це – дуже болісне питання як для керівників шкіл, так і для класних керівників та батьків, коли дитина виходить за територію школи і може в роздріб купити цигарку чи пляшку пива. І це – факт. Якось на ринку я помітив, що чоловік продає дітям цигарки. На моє зауваження чоловік відповів: "А тобі що треба? Це – мій бізнес, я так виживаю". Думаю, цим питанням повинні займатися правоохоронні органи, податкова інспекція. Вважаю, що поблизу навчальних закладів не повинна видаватись ліцензія на реалізацію такого асортименту товарів. До цього числа варто віднести й магазини, що торгують такою продукцією біля шкіл. Такі випадки є біля шкіл № 3, 16, 2, 14 та інших. На жаль, на мій запит дали лише відповідь, що було звернення в податкову інспекцію щодо проведення перевірок, але це на даний час все. Відтак надалі я звернувся у дозвільний відділ, і в управління економіки щодо припинення закладами торгівлі такої діяльності з певного асортименту товарів біля навчальних закладів. Наскільки мені відомо, існує норма, згідно якої в радіусі 300 м від школи забороняється торгівля тютюновими і алкогольними напоями. У нас майже всі навчальні заклади буквально обліплені тими малими архітектурними формами, в яких здійснюється продаж цими товарами.
- Чи відомі вам випадки реалізації наркотиків у школах?
- Наразі мені такі випадки невідомі. У нас досить активно проводиться правоохоронна і виховна робота. У Дрогобичі є два постійно діючі семінари. Перший семінар – по запобіганню поширення ВІЛ/СНІДу і торгівлі людьми, а другий – це міжнародний семінар за участі спільної українсько-американської організації "Шкільний світ", яка діє під патронатом Міністерства освіти під девізом "Майбутнє починається сьогодні". Практично такий семінар проводиться в містах обласного значення, а от Дрогобич – єдиний районний центр, в якому такий семінар вже двічі відбувся. У березні очікується вже третій раз проведення цього семінару в місті. Ця програма навчає вчителів, які займаються проблемами в молодіжному середовищі…
Було автором цих слів також задано питання щодо панування корупції в освітянській сфері. Серед усього почутого вразило наступне висловлювання начальника міського відділу освіти: "Мені шкода випускників педагогічних вузів, бо реально потрапити на роботу вони не зможуть. Зараз стоїть питання про скорочення мережі та довантажити, забезпечити роботою тих педагогів, що вже працюють. Тому стараємося робити так, щоб вчитель однієї школи був довантажений годинами роботи в іншій школі міста, тобто з метою зменшення числа працюючих, адже кожен працівник – це щорічна допомога на оздоровлення та інші витрати. Чим менше людей – тим менше витрат з того бюджету, що маємо. Якщо в нас і є вільні вакансій, то згідно Закону України "Про соціальний захист населення" ми зобов’язані перш за все висвітлювати і подавати в Центр зайнятості населення. А в них такий довгий список претендентів, що вже й там існує певна конкуренція. Отже, таке питання, як прийом на роботу ми майже забули".
Іншими словами, демографічні процеси в Україні безпосередньо впливають на зайнятість населення, а значить – і на його достаток. На кому лежить вина таких негараздів в Україні – є вже іншою темою.
Переглядів: 8397
|