Шотландська музика у Дрогобичі

Музикознавці, блін...

Гарно, дуже гарно тільки текстовий фон за кадром напрягає, добре що без матюків

стоять молоді і грають музику як уміють.Все нормально.А що робити! Нікому не заважають, не крадуть.Рахую, що показують наше сьогодення...Дякую ім...

Звертаюсь до музикантів. Це не поганий заробіток, потрібна вашу мужність тільки, щоб стати і заграти! до 200 -250 грн. в день.

Які там 200 гривнів.хто тобі кине такі гроші.Тут би півсотні гриваків заробити і то добре.Є щн дрогобицькі музиканти, музикант, який чеше на аккардеоні, то навпроти пам.Ю.Дрогобичу, то навпроти кафе "Десертний".Але коло нього крутяться, стоять в "тіні" "друзі", потім видно що йдуть обмивати.Я, особисто, не бачу тут ніякого криміналу.Можна і випити і не забудьте добре закусити.Дивує, що менти іх не ганяють, бо неодноразово спостерігав, як два сержанта міліціі, видно що з ППС, вимагали у продавчині з базару, яка стоіть на холоді і продає господарю...носки, бо то не іі, документи на продаш товару-дозвіл.На мій погляд такими перевірками повинні займатися з податковоі інспекціі або з Ратуші, з комісіі депутатів по контролю за роботою на ринку.ППСники повинні боротися з хулігнством по місту, попереджувати випадки порушення законів...громадського життя.

перевірена інфа. Для окардеоніста не знаю, але решта то факт.

Я не ксьонз і не служу в церкві, але бажаю всім людям нашого міста здоров я, щастя, любові...Не сваріться.! В маршрутках бувають випадк, що сваряться за місця, проклинають один одного! Будьте трохи терпимі один до одного! Зараз важко жити людям, бо не захищені.Куди не підеш, всюди треба дати на лапу...А якщо немаєш грошей, то хоч вмирай, ніхто тобі не допоможе! Люди злі із-за такого життя, але є набагато більше нас, які готові прийти на допомогу! МИ ЛЮДИ!

Вуличні музиканти є типове явище великих і малих міст у Західній Європі. і приємно, що і до нас дійшов цей сегмент культурного життя. Хліб музиканта нелегкий. Лише сім нот, які вчать принаймі десять - дванадцять років (школа - училище). і потім хтось стає музикантом, а хтось - лабухом. Тому приємно почути біля ратуші звуки волинки або флейти. А акордеоніст, який час від часу переміщається по периметру площі - це приклад того, як не треба співати. А ще його постійні вигуки до перехожих: Жіночко! Дайте гроші! - лякають перехожих , які, зачувши рипання акордеону, йдуть в обхід. А музикант біля пам"ятника Юрію Дрогобичу грає для людей і для душі.

смішно і цікаво... Музика ж чужа..незрозуміла... а ми тішимося...

Можливо я не дуже розуміюсь в музиці, але мені це подобається. У такі моменти стаорюється затишок та забувається проблеми міста)