У капличці Миколая Чудотворця лунав святковий піснеспів |
Фоторепортаж | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Написав(ла) Юрій Федчак, автор фото– та відеоматеріалів | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
25.12.2011 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
"Альтруїзм - це вчинки, спрямовані не на взаємодопомогу, а на об'єднання всіх в єдине ціле". Ці слова належать кандидату філософських наук, члену Всесвітньої Ради Мудреців Міхаелю Лайтману. Та очевидним є те, що так вважає і ряд наших співвітчизників. Ще два місяці тому я випадково познайомився з дрогобичанкою Любою Каравайцевою, про яку з повагою і вдячністю відгукуються діти з її та сусідніх будинків. Дітей жінка об’єднала спільною метою – цікаво проводити своє дозвілля, пізнаючи при цьому традиції нашого народу. (натисніть на фото для перегляду, всього 6 фото і 3 відео) Фото 2, фото 3, фото 4, фото 5, фото 6. Її життєвий шлях виявився складним: коли їй виповнилося 12 років, сім’я раптово втратила годувальника – батька. В хаті залишилася мати з трьома дітьми, а також мамин брат і сестра. Про це довідався священик Микола, і з тих пір допомагав родині всім, чим міг. Минуло ще трохи часу, і молода Люба виходить заміж. Але на неї чекали нові випробування… Ще 20 років тому від важкої недуги їй було призначено ІІ групу інвалідності. Проте ніщо не зламало жінку. За християнськими звичаями і культурними традиціями подружжя Каравайцевих виховало доньку і трьох синів, один з яких – інвалід з дитинства. Поряд з тим Любов Іванівна стійко зносить всі труднощі життя, і навіть більше того – гуртує юних мешканців свого та навколишніх будинків, організовуючи різні заходи в дворі будинку. Крім того, вона добровільно взяла на себе клопоти голови будинкового комітету (дванадцятиповерховий будинок по вулиці М. Грушевського). А ще пані Люба повсякчас турбується про…капличку! Історія цієї каплички сягає 19-річної давнини, коли важко захворів син, а їй відтак довелося понад півроку провести з ним на лікарняному ліжку. Однієї ночі, як розповіла пані Люба, їй об’явилася Матір Божа, і сказала заснувати в будинку капличку, вказавши де саме. Вранці її словам не йняв віри чоловік Михайло, адже вільного балкону у вказаній частині будинку начебто насправді не було. Однак коли все-таки ретельно обстежив перший поверх – дуже здивувався: справді, в будинку на першому поверсі виявилось вільне приміщення. Капличку назвали в честь священика Миколи, що півстоліття тому опікувався Любою та її родиною. Посвячував каплицю Святого Миколи Чудотворця владика Юліан Вороновський спільними молитвами з канцлером церкви Пресвятої Трійці о. Тарасом, священиками М.Бендиком, І.Паньківим та іншими священнослужителями. Всі витрати на утримання каплички з тих пір лягли на плечі Любові Каравайцевої. Цього року в дворі будинку було велелюдно, коли відбувалося святкування Дня Знань. Було цікаво і весело, а організатором цього дійства була наша героїня. От і декілька днів тому я завітав на свято Миколая Чудотворця у однойменну капличку. Проспівати акафіст завітали сюди хор церкви Спаса та о. Любомир, тож багатоголосе "Алілуя!" багато разів торкнулося душі кожного присутнього. Відтак дитячий вертеп звеселив присутніх, а учасник вертепу в образі щедрого Святого Миколая роздав їм солодкі подарунки. Любов Каравайцева висловлює вдячність добродіям за підтримку святкування, зокрема Дрогобицькій міській організації партії "Громадянська позиція" та всім, хто завітав цього дня в каплицю. Мимоволі замислюєшся: якби таких самовідданих суспільним інтересам ентузіастів побільшало серед нас – наскільки б багатшим стало наше життя! Переглядів: 5582
Додати коментар
|
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 6070 днів)