 На адресу Дрогобич Інфо за підписом "Президія Координаційної ради Блоку національно-демократичних сил Дрогобиччини" було надіслано статтю, у якій опозиція до міської влади Дрогобича висловлює звинувачення. Спробуємо думати альтернативно. Читайте ексклюзивні коментарі від Дрогобич Інфо.
Одразу хочемо застерегти критиків: владу не захищаємо, але і "урапатріотам" пора вже зайнятись чимось іншим, окрім популізму.
1. На першій сесії новообраної міської ради керівництво міста "забуло" покласти квіти до пам’ятника С. Бандері.
Та ми ж тепер незалежні, собороні і суверенні. Як можна заставити когось кудись щось класти? Чи це ностальгія за старими часами, коли всі дружно ходили і клали квіти до пам’ятника Леніну?
2. Побажання депутата Б. Пристая та представників місцевого духовенства розпочинати роботу кожної сесії міської ради молитвою не тільки залишилася без жодного реагування, а й було зустрінуте вороже міським головою.
Можливо, мер читав Конституцію, яка встановлює свободу віросповідання і рівність всіх громадян України незалежно від віросповідання. Як взагалі можна нав’язувати проведення християнських релігійних обрядів у ратуші? Це ж дискримінація відносно інших релігій. Тим більше, міська рада - законодавчий орган місцевого самоврядування, а Україна - світська держава.
3. 9 березня 2011 р. у Дрогобичі вперше за новітню історію України відбулося мовчазне, безлюдне покладання квітів до пам’ятника Тарасові Шевченку, замість щорічних велелюдних урочистостей, з нагоди дня його народження. Чи не вперше за роки Незалежності в цьому святі не брав участі міський голова. А відзначення річниці перепоховання національного Пророка Україні для дрогобицької громади пройшло взагалі непоміченим.
Загальновідомо, що Кобзар не хотів ні слави, ні особистого возвеличення. А найбільше вболівав за долю неньки-України. То чи доречно у нелегкі часи для людей і держави вцілому проводити такі заходи з величезною помпою? Хоча, чому Координаційна рада не провела? Скоординували би людей, показали б приклад.
4. Зате 9 травня 2011 р. О. Радзієвський і Т. Метик урочисто й гордо дефілювали під червоним прапором до Меморіалу жертвам війни, що по вул. Самбірській, хоча сесія міської ради ухвалила рішення, яким заборонялося під час проведення відповідних заходів використовувати символіку неіснуючої держави - СРСР. До речі, міський голова п. О. Радзієвський зі своїм бойовим секретарем міської ради Т. Метиком на сесії голосували-таки за використання червоного прапора. Усій Україні, і не тільки, стало добре відомо, якою провокацією завершились аналогічні святкування у Львові.
Ухвали сесії міської ради при всьому бажанні депутатів не мають більшої юридичної сили, ніж наказ Президента про використання Прапора Перемоги під час святкування.
5. Зовсім проігнорувала влада чергову річницю від дня народження та дня смерті нашого славного земляка Івана Франка, вшанування якого традиційно проводиться в Дрогобичі біля пам’ятника Каменяреві, що по вул. І. Франка та в театрі чи Народному домі.
У Нагуєвичах відбувалося велике урочисте святкування за участі перших осіб області та столичних мужів. Можливо, у цьому році у Дрогобичі було дещо сутужніше з коштами, ніж минулих років, коли і у нас були подібні святкування.
6. 10 мільйонів жертв Голодомору-геноциду українського народу були пом’януті лише з ініціативи та за активної участі церкви та громадських організацій.
На темі голодомору (не спекулюймо терміном "геноцид", Голодомор геноцидом не визнано) достатньо "піарилася" вже попередня влада. Якщо читати думки відвідувачів Дрогобич Інфо у коментарях та статтях, одразу видно, що людей більше хвилюють економічні питання, їхнє майбутнє та майбутнє місто, ніж давно померлі, кількість яких дивним чином весь час збільшується у таких ось голослівних заявах. Та й Західна Україна не знала голоду 32-33рр.
7. Антиукраїнські сили біля військової частини, що по вул. Трускавецькій, встановили банер із символами колишнього тоталітарного режиму: Орденом Леніна, Червоного Прапора та ін. Міська влада повз увагу пропустила цю ганебну та ворожу акцію, вдаючи, що нічого особливого не трапилося. І тільки після рішучих дій КРБНДС ці символи було демонтовано. Але вони й досі з мовчазної згоди влади отруюють душі наших синів на території військової частини.
Ці "антиукраїнські сили" - наша армія, ЗСУ. Про це ми вже писали - "Штучний ажіотаж навколо бойових нагород".
8. 22 червня 2011 р., щоб уникнути повторення львівської провокації антиукраїнських сил, що мала місце 9 травня 2011 р., громадськість вирішила вшанувати пам'ять невинно закатованих жертв НКВС на вул. Стрийській. У скорботному заході взяли участь представники духовенства на чолі з владикою Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ. Однак ні О. Радзієвський, ні Т. Метик туди не прибули.
Справедливості задля варто відзначити, що під час ВВВ у тій же будівлі було розміщено гестапо. А взагалі-то провокації робили тоді саме націоналісти, адже 22 червня 2011 року було 70 років від початку Великої Вітчизняної Війни. Також відзначалося на державному рівні.
9. На початку липня 2011 р. біля церкви Св. Юра традиційно відбулося ювілейне віче з нагоди 70-річчя відновлення Української державності (30 червня 1941 р.) Проте чиновники (на чолі з Т. Метиком) не зуміли подбати, щоб на цьому заході був хоча б один державний прапор. З глибокою стурбованістю констатуємо і відсутність державних прапорів у Дрогобичі під час проведення усіх державних та національних свят.
Досить спірний ювілей. Відновлення державності в окупованому Львові. Та все ж таки, хіба у національно-патріотичних-демократичних дрогобичан немає прапорів?
10. 90 річчя трагічних подій під Базаром міська влада теж зігнорувала (а там полягло 359 патріотів, які не перейшли на бік червоних).
Сільська рада Базару Житомирської області також засмучена з цього приводу. Якщо серйозно: хіба нема свят, де українці чогось досягали, перемагали, не обов’язково у війнах? А то складається враження, що у нас лише вшанування, скорботи, віче і т.п.
11. 14 жовтня 2011 р. під час відзначення чергової річниці створення УПА, яке відбулося біля пам'ятника С. Бандері, організатори не дали слова представникам національно-демократичних сил.
Як вони могли? Ганьба! Ганьба! Треба було видерти мікрофон з кігтистих лап окупантів, які посміли узурпувати промови. І знову серйозно: а не соромно, що ці національно-демократичні сили самі не були організаторами?
12. А ще влада якось забула відзначити 20-роковини референдуму з нагоди проголошення Незалежності України.
А може, на відзначення грошей не було? На зарплати освітянам і медикам навіть не було.
13. Координаційну рада блоку національно-демократичних сил, що діє в Дрогобичі від 1989 р., позбавили можливості проводити свої засідання в приміщенні ратуші, котра є власністю громади.
Координаційна рада є клуб за інтересами, а не виборний орган громади. Чомусь кінологічна спілка Дрогобича, для прикладу, не обурюється з тієї ж причини, хоча заснована набагато раніше.
14. Неодноразові звернення громадських організацій щодо продовження розкопок останків героїв ОУН-УПА, української інтелігенції, котрі закатовані в застінках НКВС, що по вулиці Стрийській, та їх перепоховання на Полі Скорботи ігноруються.
Читайте Дрогобич Інфо і знатимете: грошей нема! Навіть зарплатню бюджетниками платили довго і нудно. Немає грошей на ремонт доріг, на освітлення, на озеленення. Чи це не патріотично, любити живих більше, ніж мертвих?
15. За минулий рік на приміщеннях деяких офісів, магазинів тощо з’явилися вивіски неукраїнською мовою або з грубими помилками.
А слово "офіс" також неукраїнське. І "ратуша" неукраїнське. І "телефон", і "комп’ютер", і багато інших. Не використовуйте їх, це непатріотично.
16. Нинішня міська влада робить підступні кроки, щоб виселити з Народного дому просвітян десь на задвірки.
Так напишіть, які саме "підступні кроки", давайте доказову базу, опублікуємо, нехай всі знають. Піддамо питання гласності, допоможемо просвітянам. Заодно і поцікавимося, чим зараз займається "Просвіта" у Дрогобичі, які результати діяльності, тощо.
17. Міський голова "приватизував" депутатів дрогобицької міської ради, які всіляко вихваляють владу і зовсім не помічають численних проблем та недоопрацювань. Замість того, щоб врахувати все це в своїй роботі, влада лукаво заявляє про високий мистецький рівень творчих колективів, хоча до цього рівня не має найменшого відношення.
Популізм влади Дрогобича заходить надзвичайно далеко, це факт. Дрогобич Інфо неодноразово пише про це, звертають на це увагу у своїх статтях і мешканці міста, наші дописувачі.
Замість висновку.
Про що тут ще можна говорити? Нехай не ображаються на нас національно-демократичні патріоти, але давайте критикувати владу за діло (причин вистачає), а не видумувати всілякі "маразми". Ось коли буде все гараз у нас в економічному плані, тоді візьмемося і за гуманітарні справи. А зараз... вийдіть на вулиці, поговоріть з людьми: обідраних голодних злих дрогобичан, котрі ходять розбитими темними вулицями, зараз точно не цікавить національно-духовне відродження тощо.
Переглядів: 5897
|
