 Залишилось менше тижня до обрання ректора Дрогобицького вишу. А поки що зараз тут панує повний хаос та метушня – відчувається, що дім без господаря. Боротьба за посаду ректора переходить в публічну площину. Відкрита конкуренція за трон – єдине, що загрожує сценарію "керованої демократії" в університеті.
У тих списках претендентів, які вже склала навколоуніверситетська "усна народна творчість", першим на черзі до трону є Василь Бойчук – український учений-фізик, доктор фізико-математичних наук, професор, академік АН ВШ України з 2009 р., декан Інституту фізики, математики та інформатики. У разі обрання ректором, Василь Іванович обіцяє: провести модернізацію змісту навчання і підвищити якість навчального процесу впровадженням інноваційних технологій; сформувати систему бізнес-освіти та розширити спектр додаткової професійної вищої освіти; створити сучасну комп'ютерну мережу університету, а до 2017 року забезпечити Wi-Fi бездротовою комп'ютерною мережею всі навчальні корпуси... Цікаво, чи, в разі обрання цього кандидата на пост ректора все обіцяне стане реальністю, чи, як це у нас, українців, заведено – перед виборами всі і все обіцяють, а опісля – що мали, те і матимемо. Важко повірити в здійсненність обіцяного – варто лишень глянути на корпус фізмату: що змінилося в ньому з часу панування пана Бойчука, якими "модернізованими" комп’ютерами користуються студенти Інституту, та й, загалом, в якому стані перебуває весь корпус...
Другим у неофіційних списках претендентів значиться Юрій Пелех – український вчений, засновник і розробник нового напряму педагогічної науки – аксіопедагогіка, доктор педагогічних наук, професор. Обіймаючи проректорські посади, Ю. В. Пелех налагодив міжнародну співпрацю університету з багатьма вищими навчальними закладами Європи та світу. Науково-педагогічна й організаційна діяльність професора Пелеха відзначена Почесними грамотами АПН України (2000, 2002), МОН України (2001, 2008), він є Відмінником освіти України (2002), має офіційні Подяки Прем’єр-міністра України (2007) та Посольства України в Естонії (2003). За результатами рейтингу Всеукраїнського громадсько-політичного тижневика "Освіта" Юрій Володимирович був визнаний кращим освітянином 2009 року. Юрій Пелех – нова людина, чиї досягнення як менеджера є визнані і його колегами, і країною загалом. Це нове лице для нашого університету і реальний шанс на можливі подальші зміни, хоча ніхто не знає його реальних намірів, зате він чи не єдиний кандидат, хто викликає довіру. У разі його перемоги університет отримає шанс набути нової якості. Принаймні на це сподіваються його прихильники.
Третім реальним претендентом на крісло ректора називають Надію Скотну – дружину покійного ректора Валерія Скотного. Надія Володимирівна – декан соціально-гуманітарного факультету. За наукові досягнення і педагогічні здобутки нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти та науки України, знаком "Відмінник народної освіти", орденом Св. Великомучениці Варвари. Надія Скотна користується повагою за свою толерантність, компромісність і здоровий глузд, проте посада ректора – не для такої м’якої та надто тендітної жінки як Надія Володимирівна.
Хто саме з цієї трійки посяде ректорське крісло, вже незабаром вирішить трудовий колектив. Університету, який за 23 роки панування Скотного В.Г. помітно закис і втратив темп розвитку, сьогодні потрібна здорова стратегія, добре сформульовані "довгі" цілі і команда, здатна їх досягати.
Наразі складно прогнозувати світоглядний вибір колективу Дрогобицького державного педагогічного університету. Кого вибере колектив – "своїх" чи "чужих", "молодих і перспективних", до когорти яких можна віднести Юрія Пелеха, чи "старих і досвідчених"? Але в "епоху Табачника" звання "своєї людини" часто важить більше за наукові досягнення, академічні звання, мотивації, світогляд та менеджерські здібності.
Переглядів: 6751
|
