Феномен футболу |
Спорт | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Написав(ла) Хосе Турчик, газета "Дрогінфо" | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
01.07.2012 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Майже сорок років тому мені довелось писати курсову роботу з предмету "Спортивні ігри". Її тема звучала так: "Феномен футболу". Викладач, який обрав цю тему, з точки зору тодішньої системи, мав би вважатись провокатором і дисидентом. Не могло бути апріорі ніякого феномену футболу, як, до речі, і сексу, в країні розвинутого соціалізму. Говорилось і писалось про популярну гру.
Курсову написав, використовуючи всі свої знання з педагогіки, соціології, різноманітних напрямів психології, включаючи дослідження з етнопсихології, яка вивчає особливості менталітету окремих народів. Не забував і про політичну складову і не мало важливу роль амбіційних олігархів, президентів і т. п. Коли викладач дочитав до того місця, де я навів приклад, як донья Розіта, що була кухаркою і вболівала за "Ingenengbente" баняком розбила голову своєму господарю, сеньйору раулю, за те, що він вболівав за "Boku" (справа в тому, що в Буенос – Айресі "Ingenengbente" виступали завжди в червоному і, тим самим, втілювали робітничий рух, а "Boku" - підтримують багаті), обличчя доцента стало багровим, бо ввін здогадувався, що далі може йти мова про "Динамо" Київ та "Динамо" Тбілісі, як символи своїх народів і на то немає ради… Футбол, як гра, на відміну від інших видів спорту, - найдемократичніший. Його грають всі: багаті й бідні, високі й низькі, худі й товсті, "білі" й афроамериканці і т. д. – головне, щоб було бажання. Неофіти говорять: два десятки дурнів бігають за одним м`ячем. Ні, братці, футбол, якщо нас не дурять, - це війна. А ми, вболівальники, учасники цієї війни на стороні "наших" і хоч часто з пляшкою пива та на дивані, все ж позбуваємось адреналіну. Феноменально… Зовсім не є дивними багатомільярдні вливання у футбол. Скандали в національних чемпіонатах, кримінали на тоталізаторах – все це ще більше загострює інтерес до цього феномену. На цю тему можна говорити безконечно, бо як сказав великий Пеле, порівнюючи футбол та шахи: "В шахи грають всі, але ніхто не розуміє. Футбол грають менше, але його розуміють всі". Що стосується нашої незалежної України і футболу, то ми пройшли шлях, від спроби його розвитку елементами радянської системи до теперішнього, чисто комерційного, стану, який, на жаль, не завжди відповідає економічному стану держави і добробуту населення. Був час, коли на вищих щаблях керівництва України розглядався футбол, як серйозний чинник, щоб перетворити його в національну ідею. Як на мене, це було б реально, якби робилось чистими руками, з довірою. Хочу сфокусувати увагу всіх небайдужих до стану розвитку цієї гри на Дрогобиччині. Поставте, насамперед, собі питання, чи заслуговуємо м на великий футбол? Чи зможемо ми, нарешті, знайти і виховати своїх визначних гравців? Чи, може, футбольні небожителі плодяться хіба на Піренеях, а, може, баварське пиво і ковбаски є складовою успіху німців, а, може, латиноамериканці мають особливу структуру м`язового волокна. Га? Що ми всі разом можемо зробити? Нічого? Неправда! Висловлюйте свою думку, нещадно критикуйте, лише не мовчіть! Переглядів: 3603
Додати коментар
|
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 6070 днів)